Справа НАБУ на 9,6 млн. грн. — сторона захисту довела, що обвинувачення не має підстав
Ви керуєте підрозділом великої державної компанії, і публічні закупівлі — невіддільна частина вашої роботи. Раптом, за скаргою недобросовісного учасника торгів, ви потрапляєте в поле зору НАБУ. І ось вам уже висувають обвинувачення у зловживаннях і мільйонних збитках для державного підприємства. Справа тягнеться роками. Здається, що вирватися з цього кола неможливо. Саме в такій ситуації опинився наш клієнт.
Чому стався конфлікт
Майже 10 років тому Регіональною філією «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», оголосила тендер для закупівлі обладнання. Клієнт був керівником структурного підрозділу та очолював тендерний комітет. Закупівлі пройшли успішно, і підприємство отримало необхідне обладнання. Це обладнання є конкретним інженерним рішенням, було розроблено та виготовлено українською компанією саме для потреб Укрзалізниці, і саме ця компанія-виробник, без будь-яких посередників стала переможцем публічної закупівлі.
Проте НАБУ та САП мало на це інші погляди. Нашому клієнту висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України. На думку слідства, він включив у тендерну документацію дискримінаційну вимогу та «підтасував» результати і це дозволило «відхилити» пропозицію одного з учасників – підприємства, де директором є одноособово його засновник, підприємства, яке не має ні виробничих потужностей, ні найманих працівників.
Ціни переможців ніби-то суттєво перевищували ринкові, а загальні збитки для державного підприємства оцінили у 9,6 млн грн.
Слід зазначити, що детективам НАБУ та прокурорам САП ще під час слідства достеменно було відомо про те, що по вказаній тендерній процедурі наявні два рішення Антимонопольного комітету України та Господарського суду, прийняті за результатами розгляду скарг «невдоволеного» учасника закупівлі, де чітко зазначено про відсутність будь-яких дискримінаційних умов у тендерній документації.
Що ми зробили для клієнта
Ми обрали стратегію, яка зосередилася на ключовому елементі складу злочину. Стаття 364 КК України вимагає обов’язкового доведення збитків. Немає підтверджених збитків — немає складу злочину. Саме цю ланку обвинувачення ми поставили під сумнів.
Під час досудового розслідування детективами НАБУ проведено судову товарознавчу експертизу з метою встановлення «ринкової» вартості закупленого обладнання та судову економічну щодо встановлення суми «заподіяних збитків».
Отримавши під час слідства ці висновки експертів, сторона захисту одразу звернула увагу детективів НАБУ на їх необґрунтованість, у звʼязку із чим неодноразово заявляла клопотання про проведення повторних експертиз, однак у їх задоволенні було відмовлено як детективами так і прокурорами САП.
Адвокат самостійно зібрав повний пакет технічної документації виробів та ініціював проведення повторних експертиз, у тому числі в державній експертній установі, яка проводила судові експертиза на підставі постанов детективів НАБУ — ці висновки показали зовсім інші цифри та були передані правоохоронцям разом із клопотаннями про закриття кримінального провадження стосовно підзахисного. Як ви здогадалися, у їх задоволення також було відмовлено.
При допиті експертів у судовому засіданні не вдалося усунути суперечності. Зокрема, експерти товарознавці зі сторони обвинувачення показали, що надали відповіді на некоректні питання, що призвело до висновків, які не у повній мірі відображали вартість обладнання. Судовий експерт економіст повідомила суду взагалі про відсутність будь-яких збитків під час проведеної означеної закупівлі, наголосивши, що у висновку вона чітко відобразила лише різницю між вартістю обладнання вказаною у договорах поставки та його вартістю, встановленою за результатами проведення товарознавчої експертизи.
Оскільки суперечності не були усунуті, за клопотанням прокурора, суд призначив комплексну судову товарознавчу та економічну експертизу, проведення якої доручив державній експертній установі визначеній державним обвинувачем. Її результат став переломним. На цей раз експерти товарознавці взагалі не змогли встановити ринкову вартість обладнання — ні в цілому, ні окремих його комплектуючих. Тож визначити розмір «збитків» експертам економістам – виявилося неможливо.
Що сталося в результаті
Після отримання судом експертного висновку прокурор за погодженням із керівником САП відмовився від підтримання державного обвинувачення. Він визнав, що без встановленої вартості обладнання неможливо оцінити розмір шкоди, а це обов’язкова ознака злочину за ст. 364 КК України. Так обвинувачення, яке тривало роками, не підтвердилося в ході судового розгляду, хоча про відсутність підстав для притягнення клієнта до кримінальної відповідальності було чітко означено захистом ще під час слідства.
Окремо слід зазначити, що відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом.
Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
У нашому випадку була проведена процедура публічних закупівель, ціни визначена умовами договорів, договори є дійсними та виконаними у повному обсязі сторонами, таким чином ціна на пристрої закуплені ще у 2017 році, визначена умовами договорів є ринковою, що у свою чергу, на нашу думку, ставить під великий сумнів обґрунтованість «висновків» експертів товарознавців у подібних кримінальних провадженнях та необґрунтованих висновків економічних експертиз про нібито встановлення «збитків».
Вважаємо аналогічні кримінальні провадження «репресіями» бізнесу в Україні, які здебільшого проводяться правоохоронцями з метою створення «штучних показників у роботі» та псевдо боротьби із корупцією.
На цей час любий правоохоронний орган, ознайомившись з результатами публічних закупівель на сайті «Prozorro» визначає для себе «ціль», отримує документацію, у приватних експертів, які виконують «забаганки» правоохоронців, проводить товарознавчі та економічні експертизи, визначають «збитки», які у більшості випадків фактично відсутні і справа готова.
Сторона захисту роками має доводити свою невинуватість у суді, при цьому державою витрачаються величезні кошти на утримання недобросовісних правоохоронців.
Описана ситуація є непоодиноким випадком та потребує системного дослідження і вирішення на законодавчому рівні.
Захист клієнта здійснює радник Адвокатського обʼєднання «Mitrax», адвокат Олександр Нечвоглод.
