Довели добровільну сплату аліментів і зобов’язали виконавця перерахувати борг
Навіть якщо ви сумлінно платите аліменти — все одно можете стати «боржником». Саме це спіткало нашого клієнта. Він регулярно надсилав гроші для дитини, замовляв одяг, оплачував лікування. Але виконавча служба нарахувала йому борг по аліментах та арештувала кошти на рахунку. Що робити у такій ситуації? Розбираємо на прикладі цього кейсу.
Чому виник конфлікт
За рішенням суду з нашого клієнта стягнули аліменти на його неповнолітню доньку. Рішення передали на примусове виконання, і держвиконавець відкрив провадження. Ситуація типова. Але є одна деталь: батько роками утримував доньку добровільно. Він переказував кошти, купував речі, оплачував необхідні послуги. Всього — на понад 360 000 грн.
Але виконавець ці кошти не врахував, і батькові нарахували заборгованість. Держвиконавець виніс постанову про арешт коштів клієнта. Так сумлінний платник перетворився на боржника.
Чому так сталося? Тут спрацьовує усталена практика. Щоб сплачені кошти зарахували як аліменти, у призначенні платежу треба вказати — це аліменти за реквізитами конкретного виконавчого провадження. Немає цього формулювання? Тоді для виконавця цього платежу «не існує».
Була й інша складність. Значну частину коштів переказував не сам клієнт, а його батьки — дідусь та бабуся дитини. Формально гроші йшли з чужих карток. І цей зв’язок ще належало довести.
Що зробили адвокати Mitrax для клієнта
Головне завдання — домогтися, щоб виконавець зарахував усі сплачені клієнтом кошти у погашення заборгованості за аліментами. Для цього ми діяли у два кроки. Насамперед подали заяву держвиконавцю, де просили:
- долучити до провадження квитанції про сплату аліментів;
- провести перерахунок заборгованості з урахуванням фактично сплачених сум;
- надати актуальний розрахунок заборгованості.
Закон дає нам таке право у ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавець мав відповісти впродовж 30 днів. Але заяву просто проігнорували. Тоді ми перейшли до плану «Б» і подали до суду скаргу на бездіяльність державного виконавця.
Ми просили визнати його бездіяльність протиправною і зобов’язати зробити перерахунок заборгованості — врахувати сплачені кошти на суму понад 360 000 грн. Наша позиція ґрунтувалася на таких доказах:
- чеки, квитанції та банківські виписки з рахунків клієнта і його батьків — з них видно факт переказу коштів на картку матері дитини;
- роздруківки листування у месенджерах;
- документи про оплату медичних послуг та замовлення одягу для дитини.
Окремо подали клопотання про допит батьків клієнта як свідків. У засіданні вони підтвердили: кошти на картку матері дитини переказували вони, від імені сина.
Що вирішив суд
Суд став на бік клієнта. Скаргу задовольнили: бездіяльність виконавця визнали протиправною, а його самого зобов’язали зробити перерахунок заборгованості — врахувати у суму погашення 360 338 грн.
Ухвалюючи рішення, суд врахував і позицію Верховного Суду у постанові від 01.08.2019 у справі №642/6906/16-ц: якщо між сторонами немає інших грошових зобов’язань, окрім аліментних, стягувач не відмовлявся від переказів, а платник об’єктивно не міг сам вказати призначення платежу — це може свідчити про добровільне виконання ним свого обов’язку.
Ця справа — приклад того, що навіть «незручні» борги за аліментами можна оскаржити, якщо є докази й стратегія. Тож якщо ви опинилися в схожій ситуації і вважаєте заборгованість безпідставною, зверніться до адвокатів Mitrax за контактами на цьому сайті. Розберемо ваш випадок і підкажемо, як діяти.
Справу супрводжували Юрій Бабенко, СЕО, адвокат, керівник практики приватних клієнтів, та Яна Бабенко, адвокатка практики приватних клієнтів.
