Скасували штраф за відмову від отримання повістки до ТЦК
Наша країна бореться за виживання. Тому армія потребує людей. Ніхто не заперечує потребу в мобілізації, але цей процес не має порушувати прав громадян. На жаль, на практиці стається інакше.
На цей раз адвокатам Mitrax довелося захищати клієнта від неправомірних дій ТЦК та незаконного штрафу. Як це було? Детально описали в кейсі.
Чому виник конфлікт
Наш клієнт – працівник підприємства критичної інфраструктури. На період мобілізації ця компанія має право бронювати своїх спеціалістів. Проте за процедурою працівники мають актуалізувати дані у військово-облікових документах.
Щоб отримати бронь, наш клієнт звернувся до ТЦК. Став на облік, пройшов ВЛК. Але військовий квиток йому не видали. Посадовці ТЦК лише повідомили, що «вирішуватимуть питання його мобілізації».
Через місяць клієнт отримав сюрприз – арешт банківського рахунку. Підставою стала постанова держвиконавця. Як з’ясувалося, керівник ТЦК склав щодо клієнта постанову про адміністративне правопорушення – відмову від отримання повістки з викликом до ТЦК. За цією постановою клієнт мав сплатити штраф.
Водночас наш клієнт:
- жодної повістки не отримував;
- до ТЦК на розгляд справи не викликався;
- про накладення штрафу нічого не знав.
Звісно ж, такі дії ТЦК виходили за межі закону. Тож поновлювати та захищати інтереси клієнта потрібно було в суді.
Що ми зробили для клієнта
Після аналізу ситуації ми підготували та подали позов до суду про визнання протиправної та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Далі почалася битва позицій.
Ми доводили суду, що ТЦК порушив процедури розгляду справи про притягнення клієнта до адмінвідповідальності. А саме:
- клієнта не повідомили про дату і час розгляду справи;
- клієнт не мав змоги подати свої пояснення;
- постанова містить неправдиві дані, адже клієнту взагалі не надавали повістку про виклик до ТЦК.
Інша сторона подала відзив. Представники ТЦК заперечували наші аргументи та додатково надали доволі красномовні докази.
Зокрема, у справі з’явилася копія повістки про виклик до ТЦК, але без підпису особи, на ім’я якої вона виписана. А також копія акту про відмову від підпису при отриманні повістки, де свідками вказані невідомі особи. Але якщо судити з їхньої адреси, ці «свідки» є працівниками ТЦК.
Звісно, ми вказали суду на сумнівність цих доказів. Акцентували на наступному:
- у ксерокопії повістки вказано по-батькові іншої особи, а не клієнта;
- акт про відмову від підпису при отриманні повістки не надавався на огляд клієнту. Сама повістка йому теж не вручалася. Тож він не мав змоги від неї відмовитися.
- свідки, зазначені в акті, клієнтові невідомі.
Також ми вказали на ще одну невідповідність. За постановою про адміністративне правопорушення наш клієнт ніби то порушив ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Проте ця норма передбачає обов’язок з’явитися до ТЦК, а не обов’язок отримати повістку.
Суть правопорушення, зазначеного у постанові, не відповідає встановленому законом обов’язку.
Що вирішив суд
Після того як ми спростували доводи ТЦК, суд задовольнив нашу позовну заяву. Постанова ТЦК була визнана протиправною та скасована. Справу про адміністративне правопорушення проти нашого клієнта суд також закрив. Так ми захистили клієнта від неправомірного штрафу за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Кейс супроводжувала Яна Бабенко, адвокатка практики приватних клієнтів.
