• Що визнається порушенням
• Способи захисту 

Уявіть ситуацію: ви ведете активну професійну діяльність, маєте ім’я, репутацію, роки роботи за плечима. 

Одного ранку ви прокидаєтеся і бачите на екрані телефону десятки сповіщень, повідомлень, згадок. Люди, з якими ви давно не спілкувалися, питають, чи це правда. Ви ще навіть не зрозуміли, що сталося, а інтернет-користувачі уже все «з’ясували» за вас, поширюючи абсурдні та принизливі твердження. Їх підхоплюють блогери, роблять серії подкастів, мільйони переглядів, але жодних доказів. 

У цій статті розберемо як захищати честь, гідність і ділову репутацію в інтернеті.

Коли онлайн-чутки стають предметом судового розгляду

Показовим прикладом того, як наклеп в інтернеті може перерости у масштабний судовий спір, є кейс Бріжит Макрон, першої леді Франції, дружини Еммануеля Макрона.

Протягом кількох років у соціальних мережах та медіапросторі поширювалися твердження про те, що Бріжит Макрон начебто народилася чоловіком. Ці заяви не мали жодного фактичного підтвердження.

У 2024 році Бріжит Макрон зверталася до судів у Франції та виграла низку справ проти осіб, які поширювали відповідні чутки. Водночас апеляційний суд частково скасував окремі рішення, що лише підкреслило складність подібних справ, особливо коли йдеться про баланс між свободою слова та захистом особистих немайнових прав.

Новий етап конфлікту розпочався у липні 2025 року, коли Еммануель та Бріжит Макрон подали масштабний позов у США проти американської інфлюенсерки та політичної активістки Кендес Овенс. Позов налічує понад 200 сторінок юридичних вимог та доказів.

Суть полягає в тому, що Кендес Овенс не обмежилася поодинокими висловлюваннями. Вона створила серію з восьми подкастів, присвячених цій темі, системно повторювала неправдиві твердження та звинувачувала першу леді Франції у навмисному введенні суспільства в оману. Завдяки значній аудиторії ці заяви отримали мільйони переглядів і широке поширення, що, на думку позивачів, завдало істотної шкоди їхній честі, гідності та репутації.

У межах позову Макрони заявили низку вимог, зокрема:

• спростування недостовірної інформації, поширеної як самою Овенс, так і іншими особами;
• відшкодування моральної шкоди, завданої як Бріжит Макрон, так і президенту Франції;
• юридичне встановлення факту, що твердження про нібито іншу стать при народженні Бріжит Макрон є неправдивими.

За словами представників подружжя, до звернення до суду вони намагалися врегулювати ситуацію в досудовому порядку, однак ці спроби не дали результату. Саме тому було обрано шлях судового захисту.

Окремо варто зазначити, що у січні 2026 року паризький суд визнав 10 осіб винними у кібербулінгу Бріжит Макрон. 

Право на захист честі, гідності та репутації: український підхід

Кейс, подібний до історії Бріжит Макрон, вражає своїм масштабом. Однак за своєю суттю такі ситуації не є винятковими. Поширення недостовірної інформації в Інтернеті регулярно стає предметом спорів і в українській практиці, незалежно від публічності особи чи її професійного статусу.

Українське законодавство розглядає честь, гідність та ділову репутацію як особисті немайнові права, що підлягають захисту і в цифровому середовищі. 

Соціальні мережі, месенджери, блоги чи відеоплатформи не створюють окремого «позаюридичного» простору: правова оцінка поширеної інформації здійснюється за тими самими критеріями, що й для традиційних медіа.

Що визнається порушенням

У судовій практиці захисту підлягає інформація, яка одночасно:

• є недостовірною;
• поширена публічно;
• стосується конкретної особи та може принижувати її честь і гідність;
• має негативний вплив на репутацію або особисте життя – завдає шкоди позивачу.

Ключовим для таких спорів є розмежування між фактичними твердженнями та оціночними судженнями. Оціночні судження не підлягають спростуванню, тоді як поширення неправдивих фактичних тверджень може тягнути за собою обов’язок спростування та відшкодування шкоди.

Способи захисту 

Захист честі та гідності не завжди потребує негайного звернення до суду. У багатьох випадках ефективними є досудові механізми: звернення до автора контенту або подання скарг до онлайн-платформ. Якщо публікація порушує правила спільноти, вона може бути видалена або обмежена в доступі.

Судовий захист доцільний у разі неефективності досудових заходів або коли особа прагне компенсації моральної шкоди. У суді можуть заявлятися вимоги про спростування інформації, видалення контенту, заборону подальшого поширення та відшкодування шкоди.

Як діяти у разі наклепу в інтернеті 

Аналізуючи подібні ситуації, зокрема й резонансний кейс Бріжит Макрон, можна сформулювати кілька практичних рекомендацій.

Крок 1. Фіксація інформації

Необхідно зафіксувати факт поширення відомостей: зберегти публікації, коментарі, сторінки, посилання, а також дату й час доступу. У випадках, коли є ризик видалення контенту, доцільно здійснити нотаріальну фіксацію вебсторінки.

Крок 2. Визначення відповідальних осіб

На цьому етапі встановлюється коло осіб, причетних до поширення інформації: автор контенту, адміністратор ресурсу або платформа, через яку відомості стали публічними.

Крок 3. Юридична оцінка змісту

Слід визначити, чи містить інформація фактичні твердження, які можуть бути перевірені, та чи має вона негативний вплив на честь, гідність або ділову репутацію. Це дозволяє відмежувати можливий наклеп від оціночних суджень.

Крок 4. Досудові заходи

За наявності підстав варто ініціювати досудове врегулювання — звернення з вимогою про спростування або видалення інформації. Факт такого звернення та реакція (або її відсутність) мають бути зафіксовані.

Крок 5. Формування доказової бази

Готуються докази недостовірності інформації, матеріали щодо обсягу її поширення та дані, які підтверджують негативні наслідки для особи чи бізнесу.

Крок 6. Судовий захист

У разі неефективності досудових заходів або за наявності вимог про компенсацію шкоди доцільним є звернення до суду з чітко сформульованими позовними вимогами та правовою позицією, сформованою з урахуванням судової практики. 

Якщо ви хочете заявити вимоги про компенсацію моральної шкоди, її наявність та розмір можуть бути підтверджені показаннями свідків, медичними документами про погіршення стану здоров’я, а також чеками, що підтверджують витрати на ліки чи психологічну допомогу.

Практика показує, що навіть абсурдні та очевидно недостовірні твердження в Інтернеті, наприклад, про нібито іншу стать людини, попри об’єктивну очевидність, — можуть завдавати реальної шкоди репутації та мати правові наслідки.

Водночас практика знає й інший показовий феномен — так званий ефект Стрейзанд, названий на честь Барбари Стрейзанд. Він демонструє, що ігнорування або невдале реагування на спроби приховати інформацію може призвести до ще більшого її поширення. Саме тому правовий захист має бути виваженим, а не емоційним.

Надійніше довірити це досвідченому адвокатові. Фахівець коректно збере необхідні матеріали, складе переконливий позов та ефективно захистить вашу позицію в суді.