Довели провокацію злочину та отримали виправдувальний вирок для клієнта
Як відрізнити запобігання корупції від штучного підвищення показників? Шукати відповідь на це питання довелося у реальній справі.
Нашу клієнтку несправедливо звинуватили у наданні неправомірної вигоди службовій особі. Проте насправді ситуація була «зрежисована» стороною обвинувачення. Як нам вдалося захистити клієнтку та отримати виправдувальний вирок – читайте у цьому кейсі.
У чому полягала суть справи
Наша клієнтка спеціалізується на наданні юридичних послуг військовим пенсіонерам. Тож вона тісно співпрацювала з місцевим відділенням Пенсійного фонду України (ПФУ).
Коли їй знадобилася допомога з формулюванням запиту до ПФУ, вона звернулася до обласного відділення фонду. Її сконтактували з фахівцем, який володів потрібною інформацією. І ось тут розпочалося найцікавіше.
За версією клієнтки фахівець запропонував надати відомості, але не безплатно. Свою допомогу він оцінив в 100 тисяч грн. Наша клієнтка відмовилася. Проте фахівець знову та знову виходив із нею на зв’язок. Перемовини щодо цієї пропозиції тривали пару місяців.
Під час чергової зустрічі нашу клієнтку затримали правоохоронці. Її звинуватили в наданні хабаря – неправомірної вигоди. Начебто вона заплатила фахівцеві за інформацією.
Як все було за версією іншої сторони? За словами фахівця ПФУ наша клієнтка сама запропонувала «купити» у нього потрібні відомості. Тож він звернувся до правоохоронних органів.
Його проінструктували з приводу подальших дій. За цими «інструкціями» фахівець продовжив спілкування з клієнткою. І в день останньої зустрічі вона ніби-то передала йому 4000 грн. Їхню розмову фіксували правоохоронці, які й затримали клієнтку.
Що зробили адвокати Mitrax для клієнта
Розібравшись в матеріалах справи, ми звернули увагу суду на наступні недоліки.
Неправильна кваліфікація злочину. Спочатку дії клієнтки кваліфікували за ч. 3 ст. 369 КК України як вчинене групою осіб. Це дозволило стороні обвинувачення провести негласні слідчі розшукові дії (НСРД). Хоча насправді в діях клієнтки не було ознак злочину за ч. 3 ст. 369 КК України. Тож НСРД були проведені незаконно, а отримані докази варто визнати недопустимими та не враховувати в суді.
Зловживання з боку сторони обвинувачення. Під час досудового розслідування слідчі та прокурор не зняли грифу таємності з ухвали на проведення НСРД. Сторона захисту не змогла ознайомитися з нею в порядку ст. 290 КПК України. Це порушення має тягти за собою визнання недопустимими протоколів НСРД та додатків до них.
Провокування злочину. Ми звернули увагу суду на те, що фахівець ПФУ сам запропонував надати йому неправомірну вигоду. Він діяв за інструкціями органу досудового розслідування. Фактично «торгувався» з клієнткою, щоб отримати хоч якусь суму. Це свідчить про провокування нашої клієнтки на вчинення злочину з боку правоохоронців.
Крім того, у матеріалах справи були й інші нестикування. Усі ці моменти ми як захисники висвітлили під час судового розгляду.
Яке рішення прийняв суд
Суд дослухався наших аргументів. Адже вони знайшли підтвердження в матеріалах справи та під час допиту свідків у засіданнях. В результаті суд виніс виправдувальний вирок та зняв з клієнтки обвинувачення за ч. 1 ст. 369 КК України.
Справу супроводжував партнер, адвокат, керівник Запорізького офісу Денис Ткач: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119987379
