Захистили право клієнта говорити: суд став на бік автора YouTube-каналу
Ведете блог чи активно коментуєте в соцмережах? Будьте обачні. Це може призвести до судового позову. Те, що для одного «особиста думка», для іншого — недостовірна інформація, яка шкодить репутації. Але де проходить ця межа? Розповідаємо на прикладі свіжої справи.
Чому виник конфлікт
Наш клієнт — автор популярного YouTube-каналу про спорт. В одному з випусків він розповів про забудову території, на якій знаходиться відомий спортивний клуб. Він поділився побоюваннями, що тепер «спортивну секцію закриють, а дітей звідти повиганяють».
Клуб не погодився з такою подачею. Тож клієнт отримав позов, де від нього вимагали спростувати цю «недостовірну інформацію».
Позивачі наполягали: клуб працює в штатному режимі. А слова нашого клієнта ніби-то створюють хибне враження, що заклад ось-ось перестане існувати. На думку позивача, це також вдарило по репутації. Адже після випуску частина клієнтів відмовилася від їх послуг, і цю ситуацію можуть використати конкуренти.
На перший погляд, аргументи виглядали серйозно. Але справа впиралася в ключове питання: слова нашого клієнта — це фактичне твердження чи все-таки його особиста думка?
Що зробили адвокати Mitrax для клієнта
Ми будували захист навколо головної тези: у випуску наш клієнт висловив оціночне судження. Його не можна вважати недостовірною інформацією і воно не підлягає спростуванню. Тому ми послідовно доводили суду наступне.
Клієнт озвучив свою думку, а не констатував факт. Автор не заявляв, що клуб вже офіційно закритий. Він лише ділився занепокоєнням щодо ймовірних наслідків забудови її території. Це суб’єктивна думка. Її в принципі не можна трактувати як «правдиву чи неправдиву».
Цю логіку підтверджує і Верховний Суд. У постанові від 26 березня 2026 року у справі № 761/25671/21 він нагадав, що судження є розумовим актом, правильність якого оцінити неможливо, а тому воно взагалі не входить до предмета судового доказування.
Оціночні судження не порушують закон. Ми спиралися на ст. 30 Закону України «Про інформацію»: ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Це висловлювання, які не містять фактичних даних. Їх не можна ні спростувати, ні змусити доводити.
У висловлюванні не було нічого, що могло б зашкодити репутації клубу. Ще одним нашим аргументом був сам контекст сказаного. Клієнт не критикував діяльність клубу, не ставив під сумнів його репутацію та не намагався його дискредитувати. Навпаки — він висловлював занепокоєння щодо подальшої долі клубу та можливих наслідків забудови його території. Тобто зміст висловлювання свідчив не про намір завдати клубу репутаційної шкоди, а про бажання привернути увагу до його збереження.
Баланс двох прав — на боці клієнта. З одного боку є право клубу на ділову репутацію. З іншого — право нашого клієнта вільно висловлювати свої погляди. Воно гарантоване Конституцією та ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Коли людина озвучує думку щодо суспільно важливої теми, свобода слова має пріоритет. І вона захищає не лише зручні чи приємні оцінки, а й ті, що когось зачіпають чи непокоять. Інакше публічна дискусія була б неможлива.
Спираючись на цю логіку, ми показали суду головне: клієнт не поширював «недостовірну інформацію». Він висловив власну думку про важливу для суспільства подію.
Що вирішив суд
Суд відмовив нашим опонентам у позові. Він визнав: у словах нашого клієнта містилося оціночне судження, а не факти. Тому автор не мусив нічого спростовувати, видаляти чи просити вибачення.
Власна думка й оцінка подій — це ваше законне право. Але межа між судженням і фактом буває тонкою. Тож якщо ви отримали позов про захист честі, гідності чи ділової репутації — зверніться до адвокатів Mitrax за контактами на цьому сайті. Ми допоможемо захистити вашу позицію.
