У турбулентні часи люди поділяються на дві категорії: ті, хто уникають думати про погане та ті, хто хоче максимально підготуватися до найгіршого. Зокрема, до такої «підготовки» належать питання спадкування.
Знання спадкових норм та процедур корисне як майбутньому спадкодавцеві, так і потенційним спадкоємцям. Першому вони дозволяють завчасно подбати про долю свого майна та бізнесу, а другим – не розгубитися та отримати законну спадщину вчасно і без проблем.
У цій статті детально проаналізуємо актуальний порядок спадкування за українським законодавством.
Загальні правила порядку спадкування майна, прав та обов’язків
В Україні існують два види спадкування: за заповітом та за законом. У першому випадку спадкодавець самостійно визначає, хто і що отримає після його смерті. Він викладає свою волю в заповіті. Саме цим документом керуються нотаріус та спадкоємці.
У другому випадку черговість спадкоємців визначається законом. Претенденти на спадщину поділяються на черги: хто потрапляє в першу чергу, той має найвищі шанси щось успадкувати.
В окремих випадках реалізуються обидва порядки спадкування.
Наприклад, якщо заповіт охоплює лише частину спадщини – квартиру спадкодавця, а будинок і автівка в ньому не згадуються. Тоді квартира буде успадкована як прописано в заповіті, а все інше майно – за законом.
Також буває, що спадкоємці за заповітом відмовляються від спадщини, не приймають її або усунені від спадкування за рішенням суду. В таких випадках право спадкувати отримують спадкоємці за законом.
Хто може бути спадкоємцем за законом та на кого можна скласти заповіт
За законом спадкувати можуть винятково люди – фізичні особи. Вони мають бути живі на момент смерті спадкодавця, при цьому їхня дієздатність не має значення. Це означає, що спадкувати може також особа, яка через хвороби чи інші обставини не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Крім того, закон захищає спадкові права дітей, що були зачаті за життя спадкодавця, але народилися після його смерті.
Якщо закон дозволяє спадкувати лише людям, то заповіт дає ширші можливості. Під час складання заповіту можна включити до кола спадкоємців не тільки людей, але й будь-які організації чи державу.
Інколи в мережі лунають питання: чи можна скласти заповіт на кота або іншу домашню тварину? Мабуть, багатьох надихає історія модельєра Карла Лагерфельда, який відписав своїй кішці 200 млн доларів. Звісно, за українським законодавством так вчинити неможливо. Проте, якщо дуже хочеться, можна заповісти майно організації, яка буде опікуватися котом після смерті спадкодавця.
Спадщина – це не тільки майно
Щодо останнього пункту є нюанс. Право на такі виплати дійсно не можна успадкувати. Проте якщо за ще життя спадкодавцеві були нараховані аліменти, пенсія, а він їх так і не отримав – це можуть зробити його спадкоємці. Ці грошові суми можуть входити до складу спадщини.
Черговість спадкування за законом
Розглянемо варіант, коли спадкодавець не склав заповіт. Хто, коли та як буде спадкувати регулює Цивільний кодекс України. Всього передбачено п’ять черг спадкоємців. Кожна наступна черга отримує доступ до спадщини лише якщо претендентів з попередньої черги немає, вони відмовилися спадкувати або їх усунено за рішенням суду.
Так закон передбачає наступні черги:
- перша – діти, другий з подружжя та батьки спадкодавця;
- друга – рідні брати та сестри, дід та баба;
- третя – рідні тітка та дядько;
- четверта – ті, хто проживав зі спадкодавцем однією сім’єю не менше 5 років поспіль. Найчастіше це так звані «цивільні» дружини чи чоловіки. Проте факт спільного проживання ще необхідно довести;
- п’ята – інші родичі до шостого ступеня спорідненості. Цей ступінь визначається кількістю народжень між конкретним родичем та спадкодавцем. Все як завжди: ті, що ближче, усувають тих, хто далі по спорідненню. До цієї ж черги належать утриманці спадкодавця, що не входять до його родинного кола і перебували на його утриманні не менше 5 років поспіль.
Інколи черговість спадкоємців за законом зазнає коригувань. Наприклад, у зв’язку з правом представлення. Це право дає можливість спадкувати дітям або батькам спадкоємців певної черги, якщо останні померли раніше за спадкодавця. Звучить заплутано, тож простіше пояснити на прикладі.
Пенсіонерка Олена Петрівна пішла з життя, не оформивши заповіту та залишивши спадкоємцям двокімнатну квартиру. За законом спадкувати квартиру мали два її рідні сини в рівних частках. Проте один із синів помер кілька років тому. Тож його частку, ½ квартири, за правом представлення успадкували його діти – онуки спадкодавиці. Вони отримують те, що мав би спадкувати їхній батько.
За правом представлення претендувати на спадщину можуть:
- онуки і правнуки спадкодавця;
- прадід та прабабуся;
- племінники;
- двоюрідні брати та сестри спадкодавця.
Ще одне важливе питання – це зміна черговості. В певних випадках у черзі на спадщину може опинитися людина, яка за стандартних умов не мала б на це претендувати.
Наприклад, бувають ситуації, коли дальні родичі опікуються спадкодавцем більше за рідних. Для них законодавець справедливо передбачив можливість увійти до черги, яка наразі має спадкувати. Зробити це можна за рішенням суду або за нотаріально посвідченим договором з іншими спадкоємцями.
Найцікавіше питання, яке хвилює спадкоємців – скільки і чого я успадкую? Спадщина розподіляється в рівних частках. Тож чим більше спадкоємців, тим менша частка кожного з них. Рухоме майно можна ділити самостійно, за усною угодою.
Щоб успішно реалізувати свої законні спадкові права, варто заручитися підтримкою досвідченого адвоката. Він допоможе правильно оформити документи та прослідкує, щоб ваші інтереси були дотримані.
Спадкування за заповітом
Заповіт – це особисте розпорядження на випадок смерті. Складати цей документ може винятково людина з повною цивільною дієздатністю – та, що усвідомлює свої дії та керує ними повною мірою.
Тому відповідь на питання, чи може неповнолітній скласти заповіт – однозначно, ні. Це одна з підстав визнати документ недійсним через суд.
Що саме можна передбачити в заповіті:
- наділити будь-кого майном чи грошима, що належали спадкодавцеві на момент смерті;
- покласти на спадкоємців певні обов’язки – наприклад, щодо ритуалу поховання чи розпорядження особистими речами, паперами тощо;
- вказати будь-яку кількість спадкоємців, якими можуть бути будь-які люди, організації, держава;
- виключити когось зі складу спадкоємців за законом без зазначення причини;
- охопити заповітом всю спадщину чи її частину;
- висувати певні застереження чи умови.
Про складання заповіту з умовою варто сказати окремо. Так заповідач може передбачити певну обов’язкову умову, яку має виконати спадкоємець для отримання права на спадкування. Наприклад, батько заповідає дочці будинок, але успадкувати вона його зможе тільки, якщо вийде заміж або закінчить університет з червоним дипломом.
За умову можна прописати майже все. Головне, щоб це не суперечило закону та моральним нормам.
Попри наявність заповіту, є певна категорія спадкоємців, що мають право на обов’язкову частку в спадщині. Це малолітні, неповнолітні чи повнолітні непрацездатні діти, а також непрацездатні батьки чи вдова (вдівець). Розмір такої обов’язкової частки становить 50% від того майна, яке б належало їм за законом.
Як правильно скласти заповіт
Щоб ваше волевиявлення було виконане, заповіт має відповідати вимогам закону. Вони нескладні:
- письмова форма із зазначенням часу та місця його складення;
- особистий підпис позивача;
- посвідчення нотаріусом або іншою посадовою особою;
- в окремих випадках – державна реєстрація.
За загальним правилом, заповіт посвідчує нотаріус. Проте, якщо немає можливості до нього звернутися, його функції можуть виконати інші посадові особи.
Наприклад, заповіт військовослужбовця може посвідчити командир частини або з’єднання. В госпіталі це може зробити головний або черговий лікар. В цих випадках заповіт посвідчується в присутності двох свідків з повною цивільною дієздатністю. Ними не можуть бути неповнолітні або особи, що не повною мірою усвідомлюють свої дії.
Щоб заповіт виконав свої функції, він має бути складений та оформлений з дотриманням вимог чинного законодавства. До кого варто звернутися аби скласти заповіт? Найкращий варіант – це адвокат з досвідом у спадкових справах. Він не тільки розуміється на спадковому законодавстві, але й знає судову практику оскарження заповітів. Тож фахівець підкаже як правильно сформулювати та оформити цей документ.
(5 оцінок, середнє 4,80 з 5)
Loading... 
Медичне право 
