Складні стосунки експодружжя часто заважають спілкуванню з дітьми. Той, з ким проживає дитина, чинить перепони колишньому партнеру. Або другий із батьків хоче зустрічей тоді, коли зручно йому. І жоден не бажає компромісів.
Збройна агресія рф лише ускладнила ситуацію. Багато жінок виїхали з дітьми за кордон, а чоловіки втратили змогу регулярно спілкуватися з дитиною та брати участь у її житті.
Та цей конфлікт можна вирішити у правовому полі. Для цього потрібно визначити місце проживання дитини та встановити порядок участі у її вихованні. У цій статті розглянемо варіанти розв’язання таких спорів та актуальну судову практику воєнних років.
3 способи встановити порядок участі у вихованні дитини
Нагадаємо, що мати та батько мають рівні права на спілкування з дитиною. Ані воєнний стан, ані розлучення їх не обмежують. Навіть якщо ви проживаєте окремо від дитини, ваші батьківські права діють у повному обсязі.
Рівність прав батьків є похідною від інтересів дитини. На цьому наголошує судова практика. Наприклад, у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 756/13187/17 Касаційний цивільний суд (КЦС) ВС зазначив, що:
- рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання;
- у спорі передусім враховуються інтереси дитини, а вже потім – інтереси батьків. І лише якщо це не порушуватиме дитячих прав та інтересів.
Наполягаючи на своїх правах, ви маєте довести їх відповідність інтересам дитини. Постанова КЦС ВС від 4 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19 підказує на що саме звернути увагу. Зокрема, при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини враховується:
- погляди та індивідуальність дитини;
- збереження сімейного оточення і підтримання взаємин;
- піклування, захист і безпека дитини;
- вразливе становище;
- право дитини на здоров’я та на освіту.
В цьому аспекті суд має оцінити:
- спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто;
- стосунки між дитиною і батьками в минулому;
- збереження стабільності в оточенні дитини (йдеться про місце проживання, школу, друзів);
- бажання батьків та дитини.
У постанові від 22 березня 2023 року по справі № 757/13688/21-ц Верховний Суд погодився, що проживання сина з батьком відповідає якнайкращим інтересам дитини. Батько сумлінно ставиться до виконання своїх обов’язків. Натомість мати дитини проживає у неспокійному та нестійкому середовищі, що шкодить інтересам сина.
Як врегулювати конфліктну ситуацію між батьками? Для цього існує 3 способи.
- Договір.
- Заява до органу опіки.
- Позов до суду.
Обираючи спосіб, враховуйте конкретні обставини ситуації та інтереси дитини. Далі розкриємо кожен зі шляхів детальніше.
Договірний порядок встановлення спілкування з дитиною
Якщо чоловік та дружина можуть самостійно дійти згоди щодо участі у вихованні дитини, договір буде найкращим виходом із ситуації. Що можна прописати в угоді:
- місце проживання дитини;
- участь батьків у її вихованні;
- графік зустрічей;
- розмір і порядок сплати аліментів;
- компенсацію інших витрат на дитину, наприклад, на її лікування;
- порядок зустрічей із бабусями, дідусями й іншими родичами;
- інші питання щодо виховання, які ви хочете зафіксувати.
Батьки можуть визначити в договорі багато нюансів. Наприклад, формат проведення канікул та днів народжень. Візити до дідусів та бабусь. Оплати навчань, гуртків, інших захоплень дитини тощо.
Якщо договір охоплює сплату аліментів, врахуйте наступне:
- договір посвідчується нотаріально;
- у разі його невиконання аліменти можна стягнути на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- зміни до такої угоди також мають вноситися письмово та посвідчуватися нотаріально.
Пам’ятайте, що договір не може обмежувати права дитини та суперечити її інтересам. Крім того ч. 2 ст. 171 Сімейного Кодексу дозволяє дитині висловити свою думку щодо питань, які стосуються її життя. Якщо ваш син або дочка здатні сформулювати та повідомити свої бажання, вони мають бути вислухані.
Визначення способів участі у вихованні дитини органом опіки та піклування
Якщо домовитися не вийшло, це пряма дорога в суд? Не зовсім. Можна звернутися до органів опіки та піклування. Таке право має той з батьків, кому заважають спілкуватися з дитиною. Для захисту своїх прав ви подаєте відповідну заяву до органу опіки.
Далі ваше звернення розглядають та з’ясовують ситуацію. Враховують багато нюансів: стосунки батьків з дитиною, стан здоров’я, виконання батьківських обов’язків.
У пошуках найкращого рішення органи опіки:
- бесідують з обома батьками;
- оглядають стан житлових умов;
- спілкуються з дитиною, якщо вона здатна висловити свої думки.
Висновок органів опіки та піклування встановлюватиме порядок спілкування з дитиною. Це рішення обов’язкове до виконання. Втім, його можна оскаржити до суду.
Судовий порядок визначення участі у вихованні дитини
Договори та висновки органу опіки ефективні, коли їх виконують. А якщо інший з батьків продовжує перешкоджати спілкуванню з дитиною? Ваші права продовжують порушувати. Тоді залишається звернутися до суду.
Подати позов може кожен з батьків. У документів ви маєте викласти та обґрунтувати бажаний спосіб участі у житті дитини. Графік зустрічей, проведення свят, сплата аліментів та все, що необхідно.
Важлива задача – довести, що запропонований порядок участі відповідає інтересам дитини. Варто завчасно потурбуватися про доказову базу та підготувати перелік документів.
Що потрібно довести:
- психоемоційний зв’язок між вами та дитиною;
- сумлінне виконання вами батьківських обов’язків та прагнення брати участь в житті дитини;
- наявність перешкод з боку іншого партнера;
- матеріальну складову, як-от фінансова участь у житті дитини, належна сплата аліментів, оплата гуртків тощо.
Зважайте, що бажаний графік зустрічей має відповідати нормальному розпорядку дня дитини. Ваші візити не повинні погано на неї впливати. Для підкріплення власної позиції у суді, варто надати якомога більше доказів на підтвердження належного ставлення до дитини та виконання своїх батьківських обов’язків.
У постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17 КЦС ВС зазначив, що при визначенні місця проживання дитини суди мають враховувати об’єктивні та наявні докази.
Зокрема щодо обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування.
Список доказів різниться залежно від ситуації. Суд прийматиме рішення лише з урахуванням підтверджених фактів та принципу якнайкращого забезпечення прав дитини.
Один із батьків за кордоном: актуальна судова практика
Поширений випадок: батьки розривають шлюб, але намагаються «не травмувати» дитину. Той, хто проживає окремо, підтримує тісний зв’язок з дочкою або сином. Спільні вихідні, зустрічі після школи, поїздки на відпочинок.
Але з початком війни все змінюється. Мати забирає дитину та виїжджає за кордон. Спілкування з батьком зводиться до відеодзвінків. Але й вони стають все рідшими. Жінка не сприяє спілкуванню чоловіка з дитиною та не збирається повертатися в Україну та. Як бути?
Часто той, хто залишився в Україні подає позов, щоб визначити місце проживання дитини з ним. Фактично просить суд повернути дитину в Україну. Але це сумнівний крок. Адже судова практика неоднозначна.
Чому суди не повертають дітей з-за кордону
У таких спорах постає питання інтересів дитини та пріоритету її перебування у безпечному середовищі. В умовах війни в Україні суди першочергово враховують безпекові питання. Це ще один обов’язковий елемент, що підлягає дослідженню в суді.
Ось декілька ситуацій зі свіжої практики.
- У справі 463/4550/21 дитина, позбавлена батьківського піклування, виїхала за кордон з дитячим будинком. Мати, дядько і баба просили суд встановити спосіб участі у спілкуванні з дитиною та повернути її до України.
Суди відмовили в задоволенні позову. Адже, враховуючи ситуацію в країні, це не буде відповідати найкращим інтересам дитини.
- У постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №351/611/21 суд зазначив, що внаслідок загрози життю та здоров’ю дитини через масові ракетні обстріли позивачка разом із сином виїхали до Франції, де отримали тимчасовий захист.
При визначенні подальшого місця проживання дитини, суд зробив висновок: на сьогодні дитині краще залишатися з матір’ю у Франції у стійкому та безпечному середовищі.
- У постанові від 09.02.2023 року по справі № 753/572/20 Верховний Суд погодився, що батько не надав достатніх належних та допустимих доказів, що підтверджують необхідність визначити місця проживання дитини з батьком в Україні.
З огляду на інтереси дитини та її безпеку в умовах воєнного стану в Україні, дитині безпечніше залишатися з матір’ю в Румунії. Втім, у таких категоріях справ є і зворотна практика.
Коли суди залишають дітей в Україні
Показовою є постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 205/9879/21. Батько та мати розлучилися. У 2022 році між ними виник спір про місце проживання дитини. Жінка воліла аби дитина виїхала з нею у Республіку Ірландія. Батько наполягав на залишення дитини в Україні.
Як з’ясував суд, жінка з 2018 року проживає та працює за межами країни. Дитина в цей час перебувала в Україні.
На думку суду, визначення місця проживання дитини за кордоном недоцільно. Адже це нестиме потенційні ризики переміщення дитини зі звичного для неї середовища, а також сімейного оточення. Це не відповідає інтересам дитини. Тож суд пристав на бік батька, а не матері. Дитина залишилася в Україні.
Як захистити батьківські права, якщо дитина за кордоном
Найбільш ймовірний спосіб – не повертати дитину в Україну, але забезпечити вашу участь у її вихованні. Зокрема, через спілкування засобами електронного зв’язку в режимі відеоконференцій за допомогою Skype, Zoom тощо.
У постанові Верховного суду від 16 березня 2023 року по справі № 520/13963/17 суд зобов’язав батька забезпечувати щодня у будні з 19:00 мінімум 30 хвилин спілкування матері з малолітньою донькою шляхом відеозв’язку за допомогою «Viber», «WhatsApp», «Telegram», «Zoom», «Skype» на вибір.
У цьому контексті наведемо приклад ще однієї цікавої справи. У 2021 році суд визначив графік зустрічей батька з дитиною. Для виконання цього рішення чоловік звернувся до державної виконавчої служби. Виконавець відкрив провадження, встановив періодичність та тривалість зустрічей згідно з виконавчим листом.
В червні 2022 року мати з дитиною виїхали до Німеччини. Дотримувати колишній графік зустрічей стало неможливо. Тож батько знову звернувся до державного виконавця.
Виконавець постановив забезпечити спілкування дочки й батька щонеділі за допомогою будь-якого додатка чи месенджера у форматі відеозв’язку. Чоловік не погодився з таким рішенням. Він звернувся до суду, щоб визнати постанову держвиконавця неправомірною.
Що вирішив суд:
- перша інстанція та апеляція відмовили у задоволенні скарги. Через виїзд дитини з матір’ю за кордон фізичні зустрічі дитини з батьком стали неможливими. Тож державний виконавець визначив час побачення батька з дитиною, враховуючи позицію сторін та інтереси дитини.
- Верховний Суд скасував ці рішення та визнав неправомірною постанову державного виконавця.
Суд наголосив, що виконавчий документ має єдину мету – виконання відповідного судового рішення. Оскільки в рішенні суд визначив графік побачень стягувача з дитиною, виконавець не вправі самостійно його змінювати.
Щоб змінити спосіб або порядок виконання судового рішення, потрібно звертатися до суду. Це можуть зробити сторони судового провадження або державний виконавець за заявою сторін чи за власною ініціативою. Проте у цій справі виконавець порушив цю процедуру.
Які висновки? Якщо судове рішення прийняте до війни, а тепер його неможливо реалізувати – спосіб його виконання потрібно змінювати в суді. Якщо вам потрібна допомога у визначенні місця проживання чи способів спілкування з дитиною, зверніться до сімейних адвокатів Mitrax.
(5 оцінок, середнє 4,80 з 5)
Loading... 
Медичне право 
