Повернення дитини в Україну з-за кордону

• Як повернути дитину з-за кордону під час війни
• Що робить Мін’юст для повернення дитини в Україну без батьків

Як бути, якщо другий з батьків або інший родич вивіз дитину за кордон та не хоче її повертати? 

Як повернути дитину з-за кордону під час війни

Уявімо ситуацію: батьки відпустили дитину за кордон з родичами, а тепер хочуть її повернути. Проте у родичів інша думка. Вони вважають, що в Україні ще надто небезпечно, і відмовляються везти дитину назад. Після численних «перемовин» з батьками родичі взагалі перестають виходити на зв’язок. Як діяти в цьому випадку? Особливо, якщо поїхати та повернути дитину особисто не має змоги. 

Механізм повернення дитини в Україну без батьків передбачений Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Його можна застосовувати, якщо вашу дитину утримують в іншій країні проти вашої волі. 

За Конвенцією ані один з батьків, ані будь-які інші особи не мають права одноосібно вирішувати, де буде жити дитина. В таких випадках дитина має бути повернена в країну свого постійного проживання, і вже там буде вирішуватися з ким далі буде жити дитина.  

Тож як повернути дитину з-за кордону під час війни? Для цього необхідно скласти заяву про повернення дитина та подати її до Мін’юсту. Саме Міністерство юстиції України займається повернення дітей в рамках Конвенції.

Що має містити така заява:

• інформацію про вас, дитину та особу, яка її вивезла та підозрюється в утримуванні – необхідно зазначити всі наявні відомості про «учасників» справи, так компетентним органам буде легше знайти дитину та виконати вашу вимогу;
  
• підстави, на яких ви вимагаєте повернути дитину;
  
• вказівку на можливе місцеперебування дитини – якщо вам достеменно невідомо, в яку саме країну вивезли дитину, варто зробити запит до Держприкордонслужби;
  
• інформацію про сімейні обставини, які передували виїзду дитини;
  
• зазначення, чи готові ви самостійно забрати дитину в Україну, якщо справа вирішиться на вашу користь;
  
• будь-яку додаткову інформацію, яка сприятиме поверненню дитини.

Чим детальніше та інформативніше ви складете заяву, тим вище шанси повернути дитину більш-менш швидко та без проблем. Крім заяви, вам слід підготувати та подати наступні документи:

• копію свідоцтва про народження дитини;
• фотокартки дитини та людини, що утримує її за кордоном;
• довідку про місце реєстрації дитини в Україні;
• письмове доручення, яким ви уповноважуєте орган Центральної влади іншої держави діяти в цій справі від вашого імені;
• за наявності – рішення суду або органів опіки і піклування щодо визначення місця проживання дитини з вами;
• будь-які інші документи, пов’язані зі справою.

Заяву та документи необхідно перекласти мовою тієї держави, де ймовірно знаходиться дитина. Крім того, слід заповнити та подати згоду на обробку та передачу персональної інформації. Робити її переклад не потрібно.    

Подавати заяву та документи необхідно у форматі pdf разом із супровідним листом. Він складається в довільній формі, але з обов’язковим зазначенням ваших контактних номерів телефону та електронної пошти. 

Важливо знати, що ваша заява буде розглянута, лише якщо вона містить всю необхідну інформацію. Тому її оформлення та збір документів варто довірити адвокату. Адже фаховий спеціаліст має досвід в складенні подібних документів. Він зможе повно та послідовно викласти всю необхідну інформацію, що прискорить розгляд справи.   

Що робить Мін’юст для повернення дитини в Україну без батьків

Після отримання вашої заяви Мін’юст повідомляє про це відповідний орган іноземної держави. Потім міністерство перевіряє її обґрунтованість та наявність всіх необхідних документів.

Якщо все оформлено правильно, Мін’юст починає діяти і надсилає вашу заяву та пакет документів до компетентного органу іноземної держави. Залежно від обставин справи міністерство також звертається із запитами до різних державних структур, правоохоронних органів, Міністерства закордонних справ тощо. Так Мін’юст курує цей процес до моменту повернення вашої дитини додому. 

На цьому етапі також варто заручитися підтримкою адвоката. Він триматиме руку на пульсі, відстежуватиме хід справи та інформуватиме вас про будь-які зміни. Крім того, він зможе оперативно відреагувати, якщо Мін’юсту чи іншим органам знадобляться від вас додаткові відомості та документи.  

Щоб сформувати ефективний план дій саме для вашої ситуації, зверніться за консультацією до сімейного адвоката. Він проаналізує обставини, законодавство, наявну практику та надасть обґрунтовані рекомендації, як саме варто діяти у вашому випадку.