За останні два роки навколо теми усиновлення здіймалося багато шуму, чуток та маніпуляцій. Спочатку громадян активно закликали «брати в сім’ю» дітей, що залишилися без батьків. І багато хто висловив таке бажання.
Згодом численні фахівці пояснювали: усиновлення дитини – не така проста процедура. І війна – не причина її полегшувати. Радше навпаки. Адже мова йде про інтереси та безпеку дітей.
У цій статті пропонуємо розібратися, як наразі відбувається усиновлення та як діяти тим, хто готовий стати батьками нерідній дитині.
Усиновлення в Україні – у чому полягає процедура та які її наслідки
На початку війни держава зупинила усі процедури усиновлення. Це було виправдано. Адже державні органи функціонували в турбулентних умовах, а ряд українських територій було окуповано ворогом. За таких умов ніхто не міг гарантувати адекватне дотримання усіх правил цього процесу.
Проте вже навесні 2022 року усиновлення знову стало можливим. Наразі скористатися цим право не можуть тільки іноземці та громадяни України, які живуть за її межами. Для всіх інших ця можливість знову відкрита.
За законом усиновлення – це прийняття у сім’ю дитини на правах дочки або сина. Після цього ви отримуєте всі батьківські права та обов’язки щодо цієї дитини. Ваш статус не відрізнятиметься від статусу біологічних батьків.
Не варто плутати усиновлення дитини з прийняттям її на виховання у прийомну родину. Це різні юридичні процедури, які мають різні наслідки.
У такому випадку ви не прирівнюєтеся у правах до біологічних батьків. Навіть у прийомній сім’ї діти зберігають статус сироти або такої, що позбавлена батьківського піклування.
Натомість усиновлення матиме такі наслідки:
- усиновлена дитина втрачає будь-який правовий зв’язок зі своїми рідними батьками та іншими родичами. Юридично вона більше не є дитиною своїх батьків, онукою дідусів та бабусь;
- між усиновленим, вами та іншими вашими родичами виникають взаємні права та обов’язки. Наприклад, дитина матиме право на утримання з вашого боку. А також після досягнення повноліття вона буде зобов’язана утримувати вас у разі вашої непрацездатності;
- ви можете бути офіційно записані як матір або батько дитини;
- ви маєте право на збереження таємниці усиновлення;
- у вас буде можливість змінити усиновленому прізвище, ім’я (за його згодою, якщо дитина досягла відповідного віку) та по батькові, а також його дату народження не більше як на 6 місяців.
Розглянемо детальніше, хто саме може стати усиновлювачем, а кому така можливість недоступна за законом.
Хто може усиновити дитину та які є обмеження
Перед тим як прийняти це важливе рішення, варто розуміти наступне:
- чи можу я взагалі бути усиновлювачем;
- кому закон забороняє усиновлювати дітей;
- кому надається перевага в усиновленні конкретної дитини.
За загальним правилом усиновлювачем може бути дієздатна людина, не молодша 21 року. Виняток щодо віку мають лише родичі. Наприклад, тітка або дядько дитини можуть її всиновити, навіть якщо вони не досягли 21 року.
Крім того, вікова різниця між дитиною та майбутньою матір’ю або батьком має бути не менша за 15 років.
Хоча й люди, в яких немає пари, можуть усиновити дитину, закон все ж надає пріоритет в усиновленні дитини саме подружжю, Це можна пов’язати з традиційною думкою, що дітям бажано виховуватися у «повних родинах». Також усиновлювачами може бути різностатева пара, що проживає однією сім’єю. Факт спільного проживання має встановити суд.
З цього правила є виняток. Якщо дитина має тільки біологічну матір або лише біологічного батька, з якими вона втратить правовий зв’язок при усиновленні, її може усиновити й одна особа – жінка або чоловік.
Є також категорії осіб, кому надається переважне право в усиновленні:
- людина, в сім’ї якої виховується дитина. Так, прийомні батьки матимуть пріоритет;
- чоловік матері або дружина батька дитини – вітчим та мачуха;
- той, хто усиновлює кількох дітей, що є братами або сестрами;
- родич дитини.
Окрім цих категорій пріоритет все ж матиме подружжя. Законодавець робить на цьому окремий акцент.
У статті 212 Сімейного кодексу України міститься перелік тих, хто за законом не може усиновити дитину. Ця норма містить 13 пунктів. Як правило, обмеження пов’язані з недієздатністю, наявністю конкретних хвороб, відсутністю постійних доходів та місця проживання.
Але цей перелік неповний. Адже законодавець також «підстрахувався» загальною фразою: усиновлювачем не може бути той, чиї інтереси не відповідають інтересам дитини.
Як усиновити дитину під час війни
Воєнний стан фактично не змінив правила усиновлення. Тож порядок лишається тим самим. Остаточне рішення про усиновлення ухвалює суд. Але до цього моменту вам доведеться пройти ще декілька етапів.
Крок 1 – стати кандидатом в усиновлювачі
Для цього вам необхідно подати заяву та пакет документів до місцевої служби у справах дітей. Це можна зробити фізично або онлайн через портал Дія.
Якщо ви перебуваєте у шлюбі, вам необхідно подати спільну заяву з партнером. Його згода стати усиновлювачем – обов’язкова.
Разом із заявою вам треба зібрати та подати документи:
- копія паспорта та картки платника податків;
- копія документа про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі. Роз’яснення щодо нього можна прочитати тут;
- довідка про відсутність судимості;
- довідка про заробітну плату за останні пів року або подану декларацію щодо майнового стану та доходів за останній календарний рік;
- копія свідоцтва про шлюб;
- довідка про стан здоров’я усиновлювачів за додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини;
- документ про право власності чи користування житлом;
- письмова згода чоловіка або дружини на усиновлення дитини.
Вже на цьому етапі у багатьох можуть виникнути труднощі. Тож радимо для початку отримати консультацію юриста або заручитися його супроводом. Фахівець допоможе зібрати документи правильно та у повному обсязі. Це прискорить усі наступні процедури.
Служба у справах дітей розглядає вашу заяву та документи. Після цього обстежує ваші житлово-побутові умови – перевіряє, чи немає у вас «протипоказань» для усиновлення. За результатами складається акт.
Якщо висновки служби у справах дітей позитивні, це дає «зелене світло» на проходження відповідного навчання. Це обов’язковий етап у порядку усиновлення. Від нього звільняються лише родичі, опікуни, прийомні батьки та батьки-вихователі дитини.
Після проходження навчання служба у справах дітей надає вам статус кандидатів в усиновлювачі.
Крок 2 – знайомство та встановлення контакту з дитиною
Всиновити можна лише такі категорії дітей:
- сироти;
- позбавлені батьківського піклування;
- чиї батьки дали згоду на усиновлення.
Ці діти мають перебувати на відповідному обліку. Він доступний на сайті Мінсоцполітики.
Виняток становить дитина одного з подружжя. Щоб вітчим або мачуха могли всиновити дітей свого партнера, останнім не потрібно перебувати на відповідному обліку.
Проте до документів, що подаються у службу зі справ дітей, вітчим або мачуха мають додати згоду на усиновлення від біологічного батька або матері дитини.
На цьому етапі ви визначаєтеся, яку саме дитину бажаєте всиновити. Далі за посередництвом служби у справах дітей вам влаштовують знайомство та зустрічі з дитиною.
Коли між вами виникне контакт і всі учасники будуть готові до усиновлення, ви можете звернутися з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем перебування вашої майбутньої дочки або сина.
Далі служба готує висновок про доцільність усиновлення дитини. Після його отримання можна переходити до фінального етапу.
Крок 3 – звернення до суду
У цьому аспекті порядок усиновлення дитини не змінився. Вам необхідно подати заяву в рамках окремого провадження до місцевого суду за місцем проживання дитини. До заяви ви додаєте майже аналогічний пакет документів, який подавався на першому етапі до служби у справах дітей.
У заяві ви можете попросити суд про забезпечення таємниці всиновлення, зміну прізвища тощо.
Що варто знати про розгляд справи:
- у засіданнях братимуть участь органи опіки та піклування, а також сама дитина, якщо її вік та стан це дозволяють;
- суд запитуватиме згоду дитини на усиновлення, якщо вона може її висловити з огляду на свій вік та рівень розвитку;
- суд врахує висновок служби у справах дітей про доцільність усиновлення.
Дитина вважатиметься усиновленою з моменту набрання судовим рішенням законної сили. З цього часу ви юридично стаєте однією сім’єю.
І все ж у багатьох виникає питання – як усиновити дитину у воєнний стан найлегшим та швидшим шляхом? Для цього варто звернутися до кваліфікованого сімейного юриста. Фахівець знає нюанси, які не доступні звичайним громадянам. І допоможе пройти цю процедуру без зайвих затримок та витрат.
(5 оцінок, середнє 4,80 з 5)
Loading... 
Медичне право 
