Під час війни діти мають бути в безпеці. Ця аксіома не підлягає сумніву. Але коли один з батьків вивозить дитину за кордон, обмежуючи іншого у спілкуванні – це порушення батьківських прав.
Часто ця ситуація переростає у судовий спір щодо місця проживання дитини та порядку її повернення. І безпека дитини – далеко не єдиний фактор, який бере до уваги суд.
У цій статті розбираємо, що саме впливає на рішення суду щодо повернення дитини з-за кордону.
Гаазька конвенція 1980 – які ключові обставини має встановити суд
Завжди у цих справах батьки посилаються на Гаазьку конвенцію про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року.
Україна приєдналася до Конвенції у 2006 році. Наша держава зобов’язалася сприяти якнайшвидшому поверненню неправомірно переміщених або утримуваних дітей на територію їх постійного проживання.
Тож українські суди керуються положеннями Конвенції. Зокрема, у цій категорії справ суд має встановити наступні ключові обставини:
- факт постійного місця проживання дитини до переміщення або утримання;
- чи було переміщення або утримання дитини неправомірним;
- наявність у заявника (позивача, як правило, це один з батьків) законного права на опіку або спільне прийняття рішень щодо дитини;
- чи здійснював заявник свої батьківські права на момент переміщення дитини;
- час, який минув від моменту переміщення дитини до подання заяви. Слід звернутися до суду якомога швидше. Якщо чекати більше одного року після переміщення дитини, шанси на успішне вирішення справи будуть вкрай малі;
- чи була надана згода на виїзд або наступне схвалення цього виїзду іншим з батьків.
Крім того, суд має з’ясувати чи є виняткові обставини для відмови у поверненні дитини з-за кордону:
- існує серйозна загроза фізичній чи психологічній безпеці у разі повернення;
- досягнення віку, коли дитина може висловити свою думку, і вона категорично заперечує проти повернення з-за кордону;
- повернення дитини суперечить основоположним принципам захисту прав людини у країні перебування. Наприклад, не враховує найкращі інтереси дитини або порушує заборону на нелюдське поводження тощо.
Багато хто вважає небезпеку війни головним аргументом проти повернення дитини з-за кордону. Проте цей фактор не можна застосувати автоматично. Його необхідно досліджувати у кожній конкретній ситуації.
Як безпековий фактор під час війни впливає на рішення суду
Верховний Суд неодноразово акцентував: суди мають враховувати реальні загрози життю та здоров’ю дитини в разі її повернення. Сама по собі наявність війни не є вирішальною підставою для відмови.
Колишній вивіз дитину за кордон без згоди?
Повернемо дитину законним шляхом
Суд повинен детально дослідити конкретні обставини:
- чи перебуватиме дитина у зоні активних бойових дій або під безпосередньою загрозою у разі повернення;
- у які умови повернеться дитина;
- які альтернативи безпечного проживання пропонують батьки
- з ким саме з батьків житиме дитина, та які між ними стосунки.
У цій категорії справ не має місця формальним чи автоматичним рішенням. Так, суд має дотримуватися міжнародного та національного законодавства. Але завжди у центрі уваги – жива людина. Тож окрім правових норм та фактору безпеки, суд досліджує й інші важливі обставини.
Що ще враховує суд
Суд оцінює сімейну ситуацію комплексно та ставить на центральне місце дитячі інтереси. У цьому аспекті на судове рішення впливає те, наскільки дитина прижилася у новому середовищі. Якщо в іншій країні дитина почувається комфортно та стабільно – суд може відмовити у її поверненні.
Доказами гарної адаптації можуть бути:
- довідки зі школи або дитячого садка, які дитина регулярно відвідує;
- медичні довідки або виписки з клінік, які свідчать, що дитина перебуває під постійним медичним наглядом;
- документи про участь у гуртках, спортивних секціях, творчих студіях. Наприклад, свідоцтва, грамоти чи договори на заняття;
- покази свідків – вчителів, вихователів, лікарів, сусідів або знайомих, які можуть підтвердити, що дитина має друзів, спілкується, активно бере участь у житті спільноти;
- документи про місце проживання – договір оренди або документ на право власності на житло, довідка про реєстрацію місця проживання;
- висновок психолога, який підтверджує емоційну стабільність дитини та її прив’язаність до нового місця.
- фотографії та відеозаписи, де видно, що дитина бере участь у житті школи, гуртків, свят або має друзів;
- листування, які підтверджують наявність сталих зв’язків, друзів, стійкої соціалізації дитини.
Велике значення має мова, якою спілкується дитина. Якщо вона не знає мови країни проживання, це значно ускладнює її адаптацію. Скоріш за все, у новому середовищі вона має обмежені можливості для навчання та соціалізації. Це може стати вагомим аргументом для повернення її додому.
Крім того, суд має взяти до уваги стосунки дитини з обома батьками, рівень емоційного зв’язку, якість догляду і турботи, які отримує дитина від матері та батька.
В умовах війни суду доводиться балансувати між нормами закону, безпековою ситуацією та найкращими інтересами дитини. Що це означає для сторін спору? Необхідність доводити свою позицію з погляду благополуччя дитини. Це тонка юридична робота. Якщо вам потрібна консультація або допомога сімейного адвоката, зверніться до нас за контактами на цьому сайті.
(1 оцінок, середнє 5,00 з 5)
Loading... 
Медичне право 
