Бронювання працівників 2023: що змінилося

• Що таке бронювання та чи дає воно право на виїзд за кордон
• Хто може здійснювати бронювання співробітників
• Які підприємства вважаються «критично важливими»   
• Як отримати статус критично важливого підприємства для бронювання працівників
• Які є обмеження на бронювання працівників
• Яких працівників можна бронювати
• Порядок бронювання військовозобов’язаних

Як державі збалансувати потреби війська, економіки та населення? Саме у відповідь на це питання з’явилася постанова КМУ від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час». 

Нові правила бронювання набрали чинності 31 січня 2023 року. У цій статті проаналізуємо, в чому полягають запроваджені зміни.  

Що таке бронювання та чи дає воно право на виїзд за кордон

Згадаємо головне: для чого взагалі створена ця процедура? Для того, щоб бізнес, державні органи та місцеве самоврядування не втрачали цінних спеціалістів через мобілізацію. 

Заброньовані співробітники отримують тимчасову відстрочку від призову. Вони продовжують працювати в тилу та забезпечувати стабільну роботу підприємства або іншої структури. Такі працівники можуть виїздити за межі країни у службове відрядження.  

Хто може здійснювати бронювання співробітників

Постанова № 76 не містить конкретного переліку посад або спеціальностей, які підлягають бронюванню. Вона запроваджує більш гнучкий підхід. Тепер підприємства та установи самі вирішують кого бронювати, керуючись своїми нагальними потребами. 

Натомість постанова № 76 регулює, які саме структури можуть скористатися цією можливістю.

Насамперед це органи державної влади, інші державні органи та місцеве самоврядування. Вони бронюють працівників, які потрібні для забезпечення їхньої стабільної роботи.

Крім того, бронювання військовозобов’язаних доступне підприємствам, установам та організаціям, які:

• виконують мобілізаційні завдання чи замовлення;
• виробляють товари, виконують роботи або надають послуги для потреб ЗСУ чи інших військових формувань;
• мають статус критично важливих для забезпечення потреб населення та функціонування економіки в особливий період.

На останньому пункті варто зупинитися окремо.

Які підприємства вважаються «критично важливими»   

Чіткого переліку «критично важливих» підприємств не існує. Цей статус надається окремим компаніям за рішенням відповідного галузевого центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ) або обласної військової адміністрації (ОВА). 

Натомість постанова № 76 затверджує ще один новий документ – Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Порядок).

У цьому документі закріплено критерії та механізм визначення критично важливих підприємств, яким дозволено бронювання співробітників.

Щоб отримати цей статус, компанія має відповідати 3 або більше критеріям:

• бути великим платником податків – сплатити понад 1,5 млн євро податків за минулий рік;
• отримати понад 32 млн євро іноземних надходжень за минулий рік;
• мати стратегічне значення для економіки та безпеки держави відповідно до постанови КМУ від 4 березня 2015 р. № 83;
• мати важливе значення для певної економічної галузі або забезпечення потреб конкретної територіальної громади за рішенням ЦОВВ або ОВА;
• не мати заборгованості по ЄСВ;
• виплачувати зарплату у розмірі не меншому за середню заробітну плату у відповідному регіоні за IV квартал 2021 р.;
• бути резидентом Дія Сіті.

Інколи підприємству достатньо відповідати лише 2 критеріям з переліку. Такі можливості мають:

• компанії паливно-енергетичного комплексу за відповідним переліком Міненерго. На момент написання статті цього переліку немає у вільному доступі;
• державні та комунальні підприємства у сфері охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, освіти та науки, соцзахисту, що мають статус неприбуткових та утримуються з бюджету;
• лінійні аудіовізуальні медіа.
• державні та комунальні заклади культури.  

Також до критично важливих установ автоматично віднесені міжнародні та українські неурядові організації, що надають Україні матеріально-технічну та гуманітарну допомогу за кошти партнерів. Перелік таких організацій затверджує МЗС або Секретаріат Кабміну України.

Як отримати статус критично важливого підприємства для бронювання працівників

Порядок передбачає механізм надання цього статусу. Але ця процедура нова – на практиці її ще не перевірено. Тому розглянемо як все виглядає «на папері»:

• компанія звертається до галузевого ЦОВВ або місцевої ОВА з відповідною заявою та пакетом документів, що підтверджують її відповідність критеріям;
  
• орган розглядає звернення компанії та приймає рішення про її відповідність або невідповідність критеріям;
  
• у разі відмови – ЦОВВ або ОВА надає обґрунтовану відповідь;
  
• у разі надання підприємству статусу критично важливого, ЦОВВ або ОВА надсилають копію такого рішення Генштабу (СБУ, Служби зовнішнього розвитку) та Мінекономіки.

Щоб підвищити свої шанси на отримання цього статусу, радимо звернутися за підтримкою адвокатів. Спеціалісти проаналізують вашу ситуацію, допоможуть зібрати необхідний пакет документів та супроводять процедуру до бажаного результату.

Які є обмеження на бронювання працівників

За Постановою № 76 кількість заброньованих від мобілізації не може перевищувати 50% від загальної кількості військовозобов’язаних на підприємстві. 

Граничний відсоток заброньованих можна збільшити тільки за погодженням з Генеральним штабом збройних сил. Для цього необхідно ретельно обґрунтувати таку потребу. 

Тож керівництву доведеться обирати: хто дійсно необхідний для підприємства, а кого можна замінити у разі призову. Адже бронювання має бути продиктоване дійсною потребою, а не бажанням вберегти «своїх» від мобілізації.   

Крім того, лист Міноборони від 11.03.2022 р. N 220/1469 містить перелік дефіцитних військово-облікових спеціальностей (ВОС), які не підлягають бронюванню. Наприклад, якщо працівник має відповідну ВОС в ракетних військах, яка зазначена у цьому листі – йому не нададуть бронь.  

Обмеження щодо кількості заброньованих працівників та ВОС не діють тільки на підприємствах паливно-енергетичного комплексу, що визначені переліком Міненерго. 

Яких працівників можна бронювати

Як уже зазначалося, керівництво підприємства чи іншої структури самостійно вирішує, кого подавати на бронь. При цьому постанова № 76 дозволяє використовувати переліки посад для бронювання військовозобов’язаних, що затверджені КМУ, якщо у вас є доступ до цих документів.

Крім того, є ряд посад, які можна забронювати без обмежень:

• посади держслужби категорій «А» та «Б», а також керівники міністерств, держорганів, самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники, працівники патронатних служб;
• посади 1-4 категорії в органах місцевого самоврядування;
  
• керівники підприємств, установ та організацій, а також їх заступники.

Ці посадові особи можуть бути заброньовані незалежно від їхньої військово-облікової спеціальності, а також вони не входять до дозволених 50% заброньованих працівників.     

Порядок бронювання військовозобов’язаних

Конкретна процедура залежить від того, хто саме бронює працівників: підприємство, державний орган чи місцеве самоврядування. Різниця полягає в тому, до якого органу необхідно подавати звернення та який перелік документів готувати. 

Розглянемо алгоритм бронювання військовозобов’язаних саме для бізнесу:

• компанія подає списки заброньованих працівників з обґрунтуванням потреби у бронюванні до відповідного ЦОВВ або ОВА. «Адресат» залежить від того, до якої категорії належить підприємство: критично важливе, виконавець мобілізаційного завдання, виробництво товарів для ЗСУ тощо;
  
• ЦОВВ або ОВА перевіряє подані документи та передає на погодження Генштабу (СБУ, Службі зовнішньої розвідки);
  
• після погодження документи передаються до Мінекономіки, яке й приймає остаточне рішення.

Далі рішення про бронювання надсилається відповідному ЦОВВ, ОВА та Генштабу. Потім Генштаб доводить його до відома відповідного ТЦК (військкомату), який зараховує заброньованих на спеціальний військовий облік. Після цього таким працівникам надається витяг з рішення про бронювання.   

Як довго діє відстрочка від призову для заброньованих? Для працівників держорганів та місцевого самоврядування вона може тривати весь період мобілізації в Україні. Для всіх інших категорій – до 6 місяців.   

До слова, бронювання, оформлені за «старою» процедурою, діють до закінчення свого строку. Щоб їх продовжити, необхідно подавати документи за новим порядком.   

Щоб успішно пройти цю процедуру за новими правилами, варто мати на своєму боці кваліфікованих адвокатів. Вони визначать найкращу стратегію дій у вашій ситуації, підготують сильне обґрунтування та представлятимуть ваші інтереси при взаємодії з державними органами.