Чи має лікар право на помилку? Це складне питання, адже його помилка може призвести до тяжких та непоправних наслідків.
Щобільше, у суспільстві вкорінилася думка про неможливість притягнення лікарів до відповідальності через «кругову поруку»: покривання один одного, знищення чи підробку доказів тощо.
І хоча медичну помилку довести дійсно не просто, все-таки це можливо. З цієї статті ви дізнаєтесь, як захистити свої інтереси, що були порушені внаслідок лікарської помилки.
Що можна вважати лікарською помилкою
В жодному українському законі не закріплено визначення «лікарської помилки». Тому нам доводиться використовувати поняття, які пропонують наука та практика.
Так лікарською помилкою вважаються ненавмисні дії або бездіяльність лікарів, які завдали шкоди здоров’ю.
Принциповою є відсутність як умислу, так і необережності. Тобто лікар має бути абсолютно впевнений, що чинить правильно, але все ж таки його дії виявляються помилковими та завдають шкоди пацієнту.
З огляду на це можна виокремити поширені види лікарських помилок:
- встановлення невірного діагнозу, що призвело до погіршення здоров’я людини або до її смерті;
- неповне проведення огляду та збору анамнезу пацієнта – наприклад, людину не перевірили на наявність алергії та вкололи препарат-алерген;
- неправильна тактика лікування – призначення шкідливих або неефективних ліків, зволікання з оперативним втручанням тощо;
- некоректне заповнення медичної документації – для прикладу, під час заповнення історії хвороби лікар відволікся та не вніс важливі дані, що негативно вплинуло на наступні призначення для цього пацієнта.
Причинами лікарських помилок можуть бути недостатній рівень освіти конкретного спеціаліста, низьке матеріальне забезпечення медичної установи, неправильне трактування результатів діагностики тощо.
Та якою б не була причина, в кожному окремому випадку слід встановлювати: лікарська помилка – це неосвіченість чи халатність? Адже якщо лікар свідомо допустив недбалість щодо пацієнта і це завдало шкоди пацієнту, можна вести мову про кримінальну чи цивільну відповідальність.
Як пов’язані лікарська помилка і кримінальна відповідальність
В Кримінальному кодексі України є близько десяти «медичних» статей, за якими лікаря можна притягнути до кримінальної відповідальності. Це можливо в тому випадку, коли дії або бездіяльність лікаря містить ознаки злочину.
Залежно від обставин, дії лікаря можуть трактуватися як неналежне виконання професійних обов’язків, порушення прав пацієнтів, ненадання допомоги хворому тощо.
У 2014 році Ольга звернулася до міської лікарні зі скаргами на болі в животі. Після огляду лікар призначив термінову операцію. Вже через пів години жінка була на операційному столі.
За всіма показниками оперативне втручання мало пройти успішно. Але під час проведення наркозу анестезіолог помилково ввів жінці ендотрахеальну трубку не в дихальні шляхи, а в стравохід. За протоколом він мав здійснити «верифікацію стояння ендотрахеальної трубки в дихальних шляхах», але не зробив цього. В результаті хвора почала задихатися та за декілька хвилин померла.
Рідні Ольги подали заяву до поліції. В результаті розслідування дії анестезіолога кваліфікували за ч. 1 ст. 140 Кримінального кодексу України як неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до тяжких наслідків. Суд визнав лікаря винним та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Тож в кожній ситуації слід ретельно з’ясовувати, що саме відбулося: лікарська помилка чи професійне кримінальне правопорушення. Від цього залежатиме лінія захисту ваших інтересів та перспективи справи.
Якщо в діях лікаря вбачається ознаки злочину – необхідно звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення таких дій. Поліція зобов’язана відкрити провадження по такій заяві та розпочати розслідування.
Як довести лікарську недбалість в суді
Проте, не завжди в діях лікарів можуть бути ознаки кримінального правопорушення. Часто йдеться саме про неправильно обраний спосіб лікування, ненадання достатньої інформації пацієнту про характер хвороби та способи лікування, що завдало шкоди пацієнту і як наслідок заподіює матеріальну та/або моральну шкоду за відсутності ознак злочину.
Чи обов’язково звертатися одразу до суду у таких випадках? Часто пацієнти намагаються захистити свої права шляхом звернення зі скаргою до головного лікаря медустанови, до місцевого департаменту охорони здоров’я або на гарячу лінію МОЗ.
З одного боку, це правильно. Адже факт вашого звернення та результати його розгляду можуть бути додатковими доказами у справі. З іншого боку, якщо ви хочете отримати компенсацію матеріальної та моральної шкоди, скоріш за все, доведеться йти до суду.
В будь-якому випадку краще заручитися професійною юридичною підтримкою для обрання ефективного способу захисту прав у Вашому випадку.
Як пацієнт ви можете вимагати:
- відшкодування матеріальної шкоди – це можуть бути наявні витрати, наприклад, оплата додаткового лікування або догляду внаслідок медичної помилки. Або упущена вигода, коли дії лікаря призвели до погіршення вашого здоров’я, і ви більше не можете повноцінно працювати та забезпечувати колишній рівень життя;
- компенсація моральної шкоди – це ті душевні страждання та фізичний біль, яких ви зазнали внаслідок лікарської помилки. Важливо перевести їх у матеріальний еквівалент та обґрунтувати.
До подібних судових баталій слід ретельно готуватися. Ви маєте довести факт неналежного надання медичної допомоги, наявність шкоди та обґрунтування її розміру, причинно-наслідковий зв’язок між діями лікаря та наслідками.
Умовно цей процес можна поділити на етапи:
- складання позовної заяви – саме в ній ви маєте викласти обставини вашої ситуації та обґрунтувати свої вимоги. Зокрема, для компенсації моральної шкоди вам слід довести саму наявність такої шкоди, зазначити в чому вона полягає та чому саме такий розмір відшкодування є для вас справедливим;
- збір медичних документів – ви маєте зібрати документи, які підтверджують факт вашого звернення до медустанови або конкретного лікаря, а також закріплюють ваш діагноз, призначене лікування, рекомендації, проведені процедури, аналізи тощо;
- замовлення судово-медичної експертизи – в цій категорії справ велике доказове значення мають експертні висновки. Саме вони допомагають встановити наявність дефекту медичної допомоги, заподіяної шкоди та причинно-наслідковий зв’язок між діями лікарів та наслідками, що настали для пацієнта;
- підготовка інших доказів, які підтверджують розмір матеріальної або моральної шкоди – наприклад, це можуть бути рахунки за пройдену реабілітацію після невдалого лікування або покази свідків, які доводять, що лікарська недбалість завдала вам великих страждань, ви втратили роботу чи соціальні зв’язки, змушені були звертатися за психологічною допомогою тощо.
Якщо ви зіштовхнулися з лікарською помилкою, недбалістю або навіть професійним правопорушенням – заручіться підтримкою адвоката. По-перше, досвідчений фахівець зможе правильно зібрати доказову базу та якісно аргументувати ваші вимоги.
По-друге, медичні установи завжди підключають до свого захисту юристів. Протистояти їм в суді без профільної освіти та відповідного досвіду важко. Тож потурбуйтеся про свої інтереси завчасно та не нехтуйте кваліфікованою юридичною допомогою.

(5 оцінок, середнє 4,80 з 5)