Україна офіційно легалізувала множинне громадянство. 15 липня 2025 року Президент підписав законопроєкт № 11469 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України» (далі — Закон)
Він передбачає суттєві нововведення у сфері отримання українського громадянства іноземцями та іноземного громадянства українцями. Нові правила запрацюють з 16 січня 2026 року. У цій статті аналізуємо зміст та неочевидні проблеми цього Закону.
Яка мета нововведень
Для чого Україні множинне громадянство? Як заявляють прихильники цієї ініціативи, нові правила мають допомогти:
- зберегти зв’язок українців з Батьківщиною в умовах вимушеної еміграції;
- визнати внесок діаспори у розвиток та захист України;
- залучити інвестиції та таланти з-за кордону.
Крім того, множинне громадянство адаптує Україну до європейських стандартів. Адже для багатьох країн ЄС це звична практика. 90 % українців за кордоном перебувають в державах, що дозволяють множинне громадянство.
Проте все ж головною метою Закону вважається «збереження єдності української нації» та боротьба з демографічною кризою. Наскільки нові механізми відповідають цим цілям — розглянемо далі.
Хто може отримати множинне громадянство
В цілому Закон передбачає декілька опцій:
- визнання за деякими категоріями українців право мати громадянство двох і більше країн одночасно;
- спрощений порядок набуття іноземцями громадянства України без втрати власного громадянства;
- спрощений порядок набуття іноземцями громадянства України з відмовою від іншого громадянства. Окремою категорією тут є іноземці, які зобов’язалися припинити іноземне громадянство, але з незалежних від них причин не можуть отримати документ про таке припинення.
Якщо згадувати цілі Закону, то на «збереження зв’язку з Батьківщиною» та певною мірою на «єдність українців» тут працює винятково перший пункт. Все інше стосується можливостей для іноземних громадян.
Отже, хто з українців легально матиме право на множинне громадянство? Ця можливість доступна у таких випадках:
- одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та іншої держави;
- набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства або підданства своїх усиновлювачів;
- автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
- автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства згідно із законодавством іноземної держави (за умови, якщо він не отримував документа, який підтверджує наявність у нього громадянства (підданства) іншої держави);
- набуття громадянства України іноземцями у спрощеному порядку, передбаченому законом;
- набуття громадянином України громадянства країни з переліку держав, чиї громадяни (піддані) мають право на спрощене отримання українського громадянства.
Щодо іноземців — новий Закон ділить їх на 2 категорії. Перша категорія: ті, хто отримують українське громадянство у спрощеному порядку, але з втратою свого актуального громадянства.
Це біженці, військовослужбовці за контрактом, їхні родичі, особи, що мають особливі заслуги перед Україною тощо. Їм достатньо подати декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України.
Проте вони також мають скласти іспити на володіння державною мовою, знання історії та Конституції України.
Друга категорія іноземців — це ті, хто можуть отримати українське громадянство зі збереженням власного. Це стосується громадян країн зі спеціального переліку.
Що таке «спеціальний перелік країн» у контексті Закону
Це перелік держав, громадяни яких мають право набути громадянство України, не втративши своє первинне громадянство. Цей список має затвердити Кабінет Міністрів України. Головними критеріями внесення до переліку стане належність країни до ЄС та запровадження нею санкцій проти рф.
Ініціатива цілком логічна. Проте виникають серйозні питання.
По-перше, чи може Україна в односторонньому порядку регулювати такі моменти? Чи не варто узгоджувати їх з державами, які увійдуть до переліку?
Наприклад, Естонія підпадає під усі критерії. До слова, в попередньому законопроєкті № 10425 щодо питання множинного громадянства Естонія фігурувала в переліку держав, громадянам яких дозволяється отримати український паспорт. Водночас подвійне громадянство в Естонії заборонено.
Як Естонія сприйме те, що Україна в односторонньому порядку дозволить естонцям набувати українське громадянство, без втрати естонського всупереч законодавству Естонії? Чи не мають такі питання вирішуватися міжнародними угодами?
По-друге, саме існування такого переліку — вже дискримінаційне. Оскільки ставить людей у нерівне становище, залежно від країни походження. Як це узгоджується з основними принципами недискримінації, закріпленими в Конституції? Поки що не зрозуміло.
По-третє, хто, коли та як вноситиме зміни до переліку країн? Це питання ще не врегульовано. Тобто зміни можуть вноситися хаотично.
Припустимо, до цього переліку входить Угорщина. Тож на сьогодні громадяни умовної Угорщини мають право набути громадянство України, не втративши своє.
Уявімо, що громадянин Угорщини, який дотримався всіх умов, подав декларацію про визнання себе громадянином України. Але поки питання розглядалося, КМУ вирішив вилучити Угорщину зі списку після чергових проросійських заяв Прем’єр-Міністра Орбана.
Якою буде доля такого громадянина? І чого очікувати угорцям, які вже набули громадянство України? І, що також важливо, якою буде подальша доля україно-угорських відносин після ухвалення такого рішення?
Відповідей на ці питання Закон не дає. Тож таких «Угорщин» і їх «громадян» може бути дуже багато. У цьому аспекті чіткість та зрозумілість Закону залишається під великим питанням.
Як множинне громадянство впливає на національну безпеку
За певних умов Закон дозволяє отримати громадянство України іноземцям, які мають паспорти країни-агресора.
Наприклад, громадянин росії має 2 громадянства — Італії та рф. Припустимо, Італія входить до спеціального переліку країн. Тож цей громадянин може отримати український паспорт у спрощеному порядку.
Для цього йому потрібно подати декларацію про визнання себе громадянином України та подати зобов’язання припинити громадянство країни-агресора.
Так вчорашній громадянин рф стає українцем. Жодних обмежень у правах такий громадянин не матиме. У тому числі це стосується політичних прав – обирати чи бути обраним.
Якщо таке обмеження буде введене згодом, це стане дискримінацією. Фактично ми зіштовхнемося з «недогромадянством». Адже деякі українці не матимуть усіх прав, які належать іншим громадянам.
Те ж саме стосується допуску до державної служби осіб із множинним громадянством. Поки що КМУ лише зобов’язується протягом 6 місяців (до набрання чинності Законом) подати законопроєкт для врегулювання цього питання.
Проте подати його можуть навіть в день набрання чинності Законом. Скільки він буде розглядатися і чи буде прийнятий — невідомо.
В той час люди з множинним громадянством (в тому числі колишні громадяни рф) формально матимуть право працювати в органах державної влади. Адже законні підстави для відмови у прийнятті на держслужбу відсутні.
З іншого боку, якщо законодавець все ж обмежить таких осіб у праві бути державними службовцями, ми повернемося до питання дискримінації.
Фактично держава сама створила ризик для загрози своїй безпеці. І тепер сама шукатиме не зовсім коректні з правового погляду способи захиститися від цих загроз.
Множинне громадянство = лазівка для порушників?
Ще під час прийняття Закону наголошувалося: ці норми «легалізують» стан, коли українці набули громадянства іншої держави всупереч законодавству України.
Нагадаємо, що загалом Україна не визнає подвійне громадянство.
І Закон не розв’язує цього питання. Адже ніде не передбачено, що його норми поширюються на випадки, коли особа набула друге громадянство до набрання чинності Законом.
Теоретично можемо говорити про можливість зворотної дії закону в часі. Але це питання буде вирішуватися практикою. А практика, як відомо, може змінюватися.
На нашу думку, Закон дійсно спрощує процедуру набуття громадянства України. Але не розв’язує питання демографічної кризи та єдності українців.
Адже громадяни, незалежно від свого правового статусу, залишаються за кордоном. Можливість отримати громадянство іншої країни без ризику втратити український паспорт може сприяти залишенню таких громадян за кордоном на ще більший строк.
Також цікаво побачити висновок від Конституційного Суду України з приводу відповідності цього Закону Конституції. Позиція КСУ буде ключовою в питанні життєздатності Закону України «Про громадянство України» в його оновленій редакції.
(1 оцінок, середнє 5,00 з 5)
Loading... 
Медичне право 
