Реклама приводить проблеми замість клієнтів? Так буває, якщо ваша промо-активність порушує норми законодавства. У цій статті розбираємося, які вимоги закону слід врахувати перед запуском рекламної кампанії.
Чим регулюється реклама в Україні
Головний нормативно-правовий акт у цій сфері — Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР. Проте тут діє багаторівневе регулювання. Тож окремі вимоги до реклами містять:
- Цивільний кодекс України. Визначає загальні засади укладення правочинів, зобов’язань та відповідальності за порушення прав;
- Закон України «Про захист прав споживачів». Передбачає обов’язкову достовірність і повноту інформації у рекламі;
- Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Забороняє поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть зашкодити діловій репутації;
- Закон України «Про телебачення і радіомовлення» — щодо розміщення реклами в аудіовізуальних ЗМІ;
- інші підзаконні нормативні акти, методичні рекомендації, позиції судової практики.
Виглядає складно. Але реклама — це про баланс між інтересами бізнесу, іншими учасниками ринку та споживачами. Законодавство має синхронізувати право на рекламу як форму свободи вираження та обов’язок не порушувати інтереси інших.
Що вважається рекламою за законом
Важливо розуміти, яка взагалі інформація може трактуватися як рекламне повідомлення. ЗУ «Про рекламу» визначає рекламою відомості, що спрямовані на формування чи підтримання обізнаності та інтересу до конкретних товарів або осіб.
Водночас закон визнає не тільки пряму, але й приховану рекламу. Якщо сенсове навантаження інформації відповідає рекламним цілям, це вважатиметься рекламою.
За способом подання рекламна активність поділяється на:
- зовнішню (банери, білборди);
- медійну (телебачення, радіо, преса);
- цифрову (інтернет, соціальні мережі);
- спонсорство та PR-матеріали;
- розсилки та персоналізовану рекламу.
Варто знати: законодавство містить спеціальні вимоги до онлайн-реклами. Зокрема, статті 14 (1)-15 ЗУ «Про рекламу». Звісно, з розвитком технологій регулювання також зазнаватиме змін. Тож варто тримати руку на пульсі.
Загальні та спеціальні вимоги до змісту реклами
Будь-яка реклама, не залежно від її змісту та формату, має відповідати наступним критеріям:
- достовірність. Рекламна інформація має відповідати дійсності та підтверджуватися документально;
- відсутність дискримінації за ознаками статі, раси, віку, релігії тощо;
- дотримання етичних норм. Реклама не має містити сцен насильства, принижень, порнографії;
- заборона маніпуляцій. Інформація не повинна навіювати страх, тривогу або вводити в оману;
- захист дітей. Реклама, орієнтована на неповнолітніх, має відповідати особливим вимогам щодо форми та змісту. Зокрема, ст. 20 ЗУ «Про рекламу».
Крім того, на рекламу у деяких сферах поширюються спеціальні вимоги. Зазвичай це пов’язано з особливостями товарів або послуг.
Спеціальні вимоги стосуються наступних ніш:
- медичні препарати. Заборонено рекламувати рецептурні ліки. У повідомленнях слід робити обов’язкове застереження про необхідність консультації з лікарем;
- алкогольні та тютюнові вироби. Заборонено рекламувати у більшості ЗМІ та на зовнішніх носіях. Також є обмеження у змісті та доступності;
- фінансові послуги. Обов’язково розкривається повна інформація про умови кредитування, процентні ставки, комісії тощо.
Якщо ваша діяльність належить до «чутливих» сфер, перед запуском рекламних кампаній проконсультуйтеся з юристом. Так ви застрахуєте себе від проблем. Навіть досвідчені маркетингові агенції не завжди враховують вимоги закону і можуть припускатися серйозних помилок.
Хто контролює дотримання рекламного законодавства
«Листи щастя» у разі порушення закону можна отримати одразу від декількох держорганів. Це залежить від сфери вашої діяльності, формату реклами та її змісту.
- Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Один із головних органів, що перевіряє законність рекламної продукції. Розглядає звернення громадян, проводить перевірки підприємств і має право накладати штрафи.
- Антимонопольний комітет України (АМКУ).
Контролює дотриманням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Зокрема у сфері поширення неправдивої чи порівняльної реклами. АМКУ може накладати суттєві штрафи, а також зобов’язати припинити порушення або публічно спростовувати недостовірну інформацію.
- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Контролює дотримання вимог щодо розміщення реклами в теле- та радіоефірі, особливо з урахуванням ліцензійних умов.
- Національний банк України.
Наглядає за рекламною діяльністю банків і фінустанов. Перевіряє рекламу фінансових послуг на достовірність, повноту і прозорість умов. Зокрема, стосовно кредитування.
- Державна податкова служба.
Перевіряє звітність щодо витрат на рекламу, правильність обліку та сплати податків у контексті рекламних кампаній.
На практиці ці органи часто співпрацюють та передають справи один одному. Особливо у складних випадках, що містять ознаки як порушення прав споживачів, так і недобросовісної конкуренції.
Відповідальність за порушення рекламного законодавства
Стаття 27 ЗУ «Про рекламу» передбачає, що за порушення у сфері реклами може наступати дисциплінарна, цивільна, адміністративна та навіть кримінальна відповідальність.
Серед поширених порушень:
- розміщення реклами без належного дозволу;
- використання забороненого змісту;
- недотримання вимог до мови реклами;
- відсутність маркування у випадку спонсорства чи політичної реклами.
На практиці зазвичай на порушників чекає штраф. Його розмір — 5-кратна вартість розповсюдженої реклами. За повторні порушення штраф подвоюється.
Якщо ваші дії трактуватимуть як недобросовісну конкуренцію, розмір штрафу суттєво зростає. АМКУ може стягувати до 5 % від виручки, яку ви отримали від реалізації продукції, товару чи послуг за попередній календарний рік.
Не забувайте також про можливі позови від осіб, чиї права порушила ваша реклама. Потенційно з вас вимагатимуть відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також вчинення інших дій: спростування інформації, публічні вибачення тощо.
Судова практика у сфері реклами
Реальна практика вирішення спорів у цій сфері має велике значення. Адже законодавство не завжди дає чіткі та вичерпні відповіді. Крім того, судові рішення окреслюють тенденції тлумачення норм закону.
Найчастіше це стосується:
- відповідальності за поширення неповної або неточної інформації;
- маркування реклами в соціальних мережах;
- визнання контенту рекламою навіть за відсутності прямої оплати;
- балансу між комерційною свободою та захистом громадських інтересів.
Наведемо декілька конкретних прикладів. У постанові Верховного Суду у справі №910/14511/21 суд визнав банківське оголошення неналежною рекламою. Адже воно не містило повної інформації про реальну вартість кредиту.
Суд встановив, що відсутність згадки про річну ефективну ставку вводила споживача в оману, навіть якщо інша інформація була надана дрібним шрифтом на додатковому аркуші.
Ще один приклад — блогер, який рекламував медичний засіб. Відео було нативного характеру без зазначення, що це реклама.
Але суд визнав: ця публікація має відповідати тим же вимогам, що й традиційна реклама. За порушення правил щодо рецептурних ліків рекламодавець отримав штраф.
Цікава справа відбулася за участю Vodafone та АМКУ. Антимонопольний комітет встановив, що ПрАТ «ВФ Україна» в рекламі акцій («Отримай до 1000 грн на 4G Інтернет» тощо) вводило споживачів в оману.
Зокрема, не було чітко зазначено про автоматичне списання бонусів на тариф, або про обов’язковість переходу на певні тарифи. Відсутність повної інформації порушило законодавство про рекламу.
Щоб не платити двічі — за рекламну кампанію та штраф, завчасно консультуйтеся з адвокатом. Фахівець дослідить вашу ситуацію, оцінить ризики та дасть рекомендації щодо безпечної реклами. Зв’яжіться з нами за контактами на цьому сайті.
(1 оцінок, середнє 5,00 з 5)
Loading... 
Медичне право 
