Спори зі страховими компаніями: що говорить судова практика

• Страхові спори, що пов’язані з ДТП
• Спори за участі МТСБУ
• Інші види страхових спорів

Страхові спори – поширене явище. В ідеалі договір зі страховою мав би стати запобіжником правових конфліктів. Подія сталася, виплату отримано, ситуацію вичерпано. 

В реальності вирішувати конфлікт часто доводиться в суді. Як показує практика, українські суди завантажені справами щодо страхування. Найпоширеніші з них такі:

• стягнення відшкодування внаслідок ДТП у порядку регресу або внаслідок відмови страховика у виплаті;
• спори між страховими компаніями. Наприклад, стягнення страховиком відшкодування за договором добровільного страхування зі страховика винної особи;
• стягнення потерпілими різниці між завданим матеріальним збитком та виплаченим відшкодуванням.

У цій статті ми розглянемо цікаві аспекти та тенденції з актуальної судової практики у сфері страхування. 

Страхові спори, що пов’язані з ДТП

Судова практика у цій сфері досить усталена. За наявності належних доказів можна більш-менш точно спрогнозувати результат вашої справи. Але для цього важливо розуміти, як суди розв’язують аналогічні випадки.

Якщо ДТП трапилася за участю транспортних засобів, має встановлюватися вина. Загальне правило: хто вчинив ДТП, той відшкодовує збитки.

Якщо ж ДТП сталася за участі пішохода, водій все одно винен. Адже він керує джерелом підвищеної небезпеки. І саме він має довести, що здійснив всі необхідні заходи для уникнення ДТП. Тоді водій несе лише адміністративну відповідальність.

Нагадаємо, що в разі ДТП застрахований водій зобов’язаний невідкладно повідомити свого страховика про цю подію. Це необхідно зробити не пізніше 3 робочих днів у письмовій формі. Такий обов’язок на водіїв покладає Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 

Що потрібно повідомити:

• відомості про ДТП;
• інформацію про місцеперебування свого транспортного засобу та пошкодженого майна;
• свій контактний телефон та адресу.

Для отримання страхового відшкодування слід подати страховикові заяву з усіма відомостями та документами. Більш детально ця процедура має бути прописана у вашому договорі. На подання заяви закон дає 30 днів з моменту повідомлення про ДТП.  

Ми не випадково наголошуємо на строках. Адже часто недотримання цих дедлайнів стає причиною для  подальших спорів зі страховою. 

Корисно врахувати такі аспекти судової практики:

• страхові компанії можуть звернутися з позовом про стягнення відшкодувань в порядку регресу у разі настання ДТП та неповідомлення про це письмово протягом 3 робочих днів. Суди перших інстанцій часто задовольняють цю вимогу. Але апеляційна інстанція скасовує такі рішення;

Проте сьогодні норму про «неповідомлення про ДТП» як підставу регресу страхові компанії вже майже не застосовують, що свідчить про формальність такої норми.

• у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 755/18006/15‑ц встановлено, що стягнення відшкодування із застрахованої особи суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Відшкодування шкоди повинне здійснюватися шляхом звернення з позовом до страховика, у якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність; 
• у справах щодо ДТП вкрай важливо довести або спростувати розмір завданої шкоди. З цією метою варто заявляти клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи. 

У справі № 235/4338/16‑ц позивач надав суду експертний висновок з обґрунтуванням шкоди, завданої йому внаслідок ДТП. Натомість відповідач намагався оскаржити цей висновок. Водночас клопотання про власну експертизу він не заявляв. 

Справа дійшла до Верховного Суду. Постановою від 02.10.2019 р. ВС остаточно відмовив відповідачеві. Суд зазначив, що відповідач не скористався правом заявити клопотання про призначення експертизи. Тому висновок експерта про встановлення розміру матеріальної шкоди є належним письмовим доказом стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Спори за участі МТСБУ

Часто стороною страхових спорів щодо ДТП стає Моторне транспортне страхове бюро України (МТСБУ). Це єдине об’єднання страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Що саме забезпечує МТСБУ:

• виконання гарантійних функцій щодо відшкодування шкоди, завданої третім особам при експлуатації наземних транспортних засобів; 
• забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування «Зелена картка»;
• управління централізованими страховими резервними фондами — Фонд захисту потерпілих, Фонд страхових гарантій;
• координація роботи страховиків у сфері страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП на території України та за її межами;
• виконання страхових зобов’язань за страховиків — членів Бюро, у разі недостатності коштів та майна цих страховиків, що визнані банкрутом та/або ліквідовані;
• співробітництво з органами МВС України та іншими органами державної влади з питань обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За участю МТСБУ в Єдиному державному реєстрі судових рішень наразі перебуває значна кількість справ. Наприклад, є цікава практика вирішення кримінальної справи в частині задоволення цивільного позову. 

У справі № 765/4621/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку – цивільний позов може бути пред’явлений в межах кримінального провадження до МТСБУ. Адже його зобов’язання витікають з положень Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 

Проте четверо суддів Великої Палати висловили окрему думку. Вони зазначили, що під час кримінального провадження до МТСБУ як до юридичної особи не може бути пред’явлений цивільний позов. Оскільки Бюро за законом не несе цивільної відповідальності за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, що вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Інші види страхових спорів

Наостанок ми залишили ще два принципових моменти із судової практики щодо страхових спорів. Перший стосується випадків залиття приміщень. Про що свідчать судові рішення у цих категоріях справ? Страховим компаніям майже неможливо стягнути шкоду за залиття з винної особи.

Тобто якщо залите приміщення було застраховане, то страховик виплачує компенсацію. Після цього страхова звертається до суду, щоб стягнути ці кошти в порядку регресу з винних осіб. Проте судових рішень, які б задовольняли такі вимоги страховиків, майже немає. 

Друга категорія справ – пошкодження застрахованого вантажу. Тут страховим компаніям також важко довести вину третіх осіб. До прикладу, Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 р. у справі № 903/181/18 зазначив, що страхова компанія повинна довести:

• факт заподіяння збитків; 
• розмір зазначених збитків;
• докази невиконання зобов’язань; 
• причинно-наслідковий зв’язок між невиконанням зобов’язань та заподіяними збитками. 

Під час визначення розміру збитків береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов’язань. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачеві. 

У наведеній справі суди встановили відсутність вини експедитора у пошкодженні вантажу. Тож підстави для стягнення збитків також відсутні. Адже позивач не довів наявність порушень з боку відповідача, а також факт та розмір збитків, причинно-наслідковий зв’язок між діями та шкодою. 

Страхові спори – це неоднозначна та динамічна категорія справ. Тому до кожного кейсу варто залучати досвідчених юристів. Фахівці регулярно моніторять судову практику та слідкують за змінами. Це дозволяє їм будувати вдалі стратегії та отримувати рішення на користь клієнтів.