Банкрутство фізосіб – це легальний спосіб вийти з боргових зобов’язань. Під час війни цей інструмент став ще більш актуальним. Втрата роботи та бізнесу, знищення активів, вимушений переїзд «в нікуди» – все це легко призводить до накопичення боргів.
У цій статті розберемося, які етапи містить процедура банкрутства та як воєнний стан повпливав на цю сферу.
Як визнати фізичну особу банкрутом
Це питання регулює Книга 4 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).
І перше, що варто розуміти: банкрутство може ініціювати лише сам боржник. Тільки він має право подати відповідну заяву до господарського суду. Більше такої можливості не мають ані кредитори, ані будь-хто інший.
Як визнати банкрутство фізичної особи? Є один важливий нюанс. Визнання банкрутом – це фінальна стадія. До цього може й не дійти, якщо людина зможе погасити борги раніше. Умовно всю процедуру «банкрутства» можна розділити на такі етапи
- подання заяви та відкриття провадження про неплатоспроможність;
- намагання відновити платоспроможність боржника без визнання його банкрутом – реструктуризація боргів;
- закриття провадження та звільнення від усіх заборгованостей, якщо людині вдалося виконати план реструктуризації та розрахуватися з кредиторами;
- визнання боржника банкрутом та погашення боргів коштом його майна – якщо відновити платоспроможність по-іншому не вдалося.
Далі ми розглянемо основні моменти, на які варто звернути увагу потенційним учасникам процедури.
Хто може бути визнаний банкрутом та як ініціювати провадження
Банкрутство фізособи поширюється як на звичайних людей, так і на підприємців – ФОПів. Якщо людина не здатна впоратися із заборгованістю, вона може подати до господарського суду заяву про свою неплатоспроможність. Проте для цього потрібна одна з таких підстав:
- протягом 2 місяців людина припинила погашення боргів чи інших планових платежів у розмірі понад 50 % місячних платежів за кожним із зобов’язань;
- у боржника немає майна, на яке може бути звернено стягнення. І заходи щодо розшуку такого майна за законом «Про виконавче провадження» виявилися безрезультатними;
- є інші обставини, які доводять неплатоспроможність боржника – свідчать, що найближчим часом він не зможе виконати свої зобов’язання.
Як оголосити фізичну особу банкрутом? Щоб ініціювати провадження, необхідно подати заяву до господарського суду. Вимоги до неї передбачені у ст. 116 КУзПБ. У заяві треба викласти всі обставини вашої ситуації та обґрунтувати, чому суд має відкрити провадження. Також до заяви додаються документи, які підтверджують вашу позицію. Зокрема, необхідно подати:
- документи, які свідчать про ваш фінансовий стан – опис майна, наявні рахунки, відомості про роботодавців, декларація про майновий стан;
- детальні відомості щодо кожного кредитора та його вимог;
- проєкт реструктуризації боргів.
Зверніть увагу, що декларацію про майновий стан слід надати окремо за 3 останні роки, що передують поданню заяви до суду. Також декларація подається за той рік, у якому боржник ініціює відкриття провадження – станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви.
На цьому етапі важливо переконати суд не тільки у вашій неплатоспроможності, але й у чесному прагненні розрахуватися з кредиторами. Тому складати заяву та збирати документи слід ретельно. Надійніше делегувати це досвідченому адвокату з питань банкрутства.
Відновлення платоспроможності без процедури визнання банкрутом
Якщо ви якісно обґрунтували свою заяву та надали всі документи, суд відкриває провадження у справі про неплатоспроможність. Що відбувається після цього?
- Суд призначає арбітражного керуючого. Це фахівець, що допоможе вам порозумітися з кредиторами та визначити прийнятний спосіб погашення боргів. Він керуватиме процедурою відновлення вашої платоспроможності.
- Суд накладає мораторій на вимоги кредиторів. Це зупиняє виконання більшості ваших боргових зобов’язань, стягнення за всіма виконавчими документами, нарахування неустойки, застосування індексу інфляції тощо. Повний перелік наслідків мораторію передбачений у ст. 121 КУзПБ;
- Суд вводить процедуру реструктуризації боргів, яка допоможе не допустити банкрутства фізособи. «Банкрут» може попросити про призначення обраного ним арбітражного керуючого. Якщо є погодження АК, то суд його призначить. На цьому моменті зупинимося детальніше.
Після відкриття провадження арбітражний керуючий проводить збори кредиторів. Під час цієї «зустрічі» він презентує проєкт реструктуризації боргів. Це план, за яким ви поступово погасите всі заборгованості або певну їхню частину. Водночас вам не доведеться віддавати кредиторам «останнє».
Що містить план реструктуризації:
- інформація щодо майнового стану та доходів боржника;
- відомості про вимоги кредиторів, які підлягають задоволенню та вимоги, які будуть прощені після виконання плану реструктуризації;
- розмір сум, які виділятимуться щомісяця на сплату заборгованостей та на періодичні обов’язкові платежі. Також обов’язково зазначається сума, що залишається боржникові на задоволення побутових потреб.
Крім того, план реструктуризації може передбачати заходи, спрямовані на відновлення вашої платоспроможності без визнання банкрутом. Це можуть бути розстрочення, відтермінування або прощення певних боргів, реалізація частини майна, укладання угод поруки, гарантії тощо.
Як тільки кредитори схвалили план реструктуризації, а суд його затвердив – боржник починає виконання. Він має діяти винятково у рамках плану. Якщо людина припускається порушень, кредитори можуть ініціювати закриття провадження та подальше банкрутство фізичної особи.
Якщо боржник успішно погасив свої зобов’язання за планом, суд закриває провадження у справі про неплатоспроможність. Після цього людина вважається звільненою від заборгованостей. Крім того, настають інші наслідки банкрутства, про які поговоримо далі.
Визнання банкрутом
Суд може прийняти рішення про перехід до процедури банкрутства, якщо боржник не виконав план реструктуризації або збори кредиторів не затвердили цей план взагалі. Тоді людину визнають банкрутом та оголошують процедуру погашення боргів. Які її наслідки? Простими словами: майно боржника реалізовують, а кошти спрямовують кредиторам.
Майно людини перетворюється на ліквідаційну масу. Його інвентаризують, оцінюють та виставляють на продаж. Проте банкрутство фізособи не впливає на наступні активи:
- майно, на яке по закону не може бути звернено стягнення – його перелік міститься у додатку до Закону України «Про виконавче провадження»;
- житло – єдине місце проживання родини боржника, якщо це квартира до 60 кв.м чи житловою площею до 13,65 кв. м на кожного члена родини або будинок до 120 кв. м;
- кошти на рахунках пенсійного фонду або фондів соцстраху.
Це майно не входить до ліквідаційної маси та не може бути продане. Також зі складу ліквідаційної можна виключити майно, що перелічене у ст. 132 КУзПБ.
Кошти від продажу активів боржника акумулюються на окремому рахунку. Далі керуючий реалізацією перенаправляє їх для задоволення вимог кредиторів.
Це відбувається за принципом черговості:
- у першу чергу погашається заборгованість по виплаті зарплати, сплати аліментів, відшкодування шкоди завданої каліцтвом, ушкодженням здоров’я або смерті людини, сплати соцвнесків;
- у другу чергу – сплата податків та зборів, а також вимоги інших кредиторів;
- у третю чергу – штрафи та пеня.
Якщо майна не вистачить на задоволення усіх вимог, то вони все одно вважатимуться погашеними. Проте згодом кредитори зможуть знову пред’явити вимоги щодо сплати аліментів та інших зобов’язань, які входили у першу чергу.
Наслідки банкрутства фізичної особи
Найголовніший наслідок – звільнення від боргів. Навіть якщо боржникові не вдалося погасити їх у повному обсязі, він все одно вважатиметься вільним від боргових зобов’язань. Проте не всю заборгованість можна «списати». У подальшому боржникові все одно доведеться:
- відшкодувати шкоду, завдану злочином, каліцтвом, ушкодженням здоров’я або смертю фізособи;
- сплатити аліменти;
- виконати інші вимоги, які нерозривно пов’язані з його особистістю.
Крім того, банкрутство фізосіб накладає певні обмеження на колишнього боржника:
- не можна подавати заяву про неплатоспроможність протягом 5 років з моменту визнання банкрутом. Виняток – погашення усіх боргів у повному обсязі;
- перед укладенням угод поруки, позики, застави або кредитних договорів людина зобов’язана повідомляти контрагента про факт своєї «колишньої» неплатоспроможності. Цей обов’язок діє протягом 5 років;
- протягом 3 років людина не може вважатися такою, що має бездоганну ділову репутацію
Проте ці наслідки – необхідне «зло» задля відновлення платоспроможності та звільнення від боргів. Якщо ви хочете скористатися цією можливістю, залучайте адвоката. Він забезпечить правильність процедури та дотримання ваших інтересів.
Війна та банкрутство фізичної особи: що змінюється
На сферу банкрутства повпливало 2 фактори: воєнний стан та необхідність привести наше законодавство у відповідність до стандартів ЄС. Для цього Верховна Рада вже прийняла два закони. Мова йде про Закон № 2971-IX від 15 квітня 2023 року та Закон № 2911-IX від 13 липня 2023 року. Останній поки що знаходиться на підписі Президента, але його також варто врахувати.
Основні зміни зумовлені війною. Так на період воєнного стану:
- збори кредиторів можна проводити дистанційно;
- необхідно обов’язково проводити оцінку шкоди та/або збитків, які завдані боржникові внаслідок збройної агресії проти України. Порядок такої оцінки має регулюватися Кабміном України;
- можливо відкрити провадження без обов’язкового авансування винагороди арбітражному керуючому.
Крім того, Закон № 2971-IX передбачає створення автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність». Цей ресурс об’єднуватиме бази даних, де зберігатиметься інформація про хід провадження у справі та фінансово-економічні показники боржника. До системи увійде Єдиний реєстр боржників та Електронний кабінет арбітражного керуючого.
Головне, що треба знати – процедура банкрутства фізосіб доступна під час війни. Це дієвий інструмент. Проте використовувати його слід за підтримки досвідчених адвокатів. Фахівці допоможуть вам при складанні та поданні документів до суду, а також супроводжуватимуть на усіх стадіях.

(5 оцінок, середнє 4,80 з 5)