Договір про надання IT-послуг

Найбільш розповсюдженими формами реєстрації IT компаній в Україні є фізична особа-підприємець та товариство з обмеженою відповідальністю. Окрім того, відносно новою та цікавою формує є резиденство  в ДІЯ СІТІ. Пропоную за допомогою цієї статті розібратись, у чому саме полягають відмінності та що краще обрати IT-спеціалісту.

Для початку розглянемо переваги ФОПа:

1. Простіша процедура реєстрації та подачі звітності
2. Відсутність необхідності проходити податкову перевірку при ліквідації
3. Зручність у зарахуванні прибутку від господарської діяльності на власний рахунок.

У випадку, якщо ви оберете більш складну систему реєстрації ТОВ, позитивними аспектами буде:

1. Можливість реєстрації компанії з кількома засновниками
2. Можливість залучати інвесторів
3. На практиці великі компанії більш охоче співпрацюють з ТОВ, ніж з ФОП.

В свою чергу, для реєстрації ТОВ необхідним є:

• підготовка статуту компанії та рішення про заснування;
• формування статутного капіталу (в термін до півроку після реєстрації);
• реєстрація платником обраної системи оподаткування;
• відкриття рахунку в банку.

Окрім того, популярним є залучення іноземного елементу в структуру бізнесу (як безпосередньо фізичних осіб-засновників, так і юридичних осіб зі структури власності).

Наступним важливим аспектом є реєстрація авторських прав.

Авторські права є двох видів:

1. Майнові права (виключні майнові права передбачають право на використання твору та право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Такі норми поширюються на використання твору будь-якими відомими способами, з комерційною чи некомерційною метою).
2. Немайнові (особисті) права, до яких належать :

• право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;
• забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;
• вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;
• вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

При створенні ІТ продукту замовники зацікавлені в том, щоб їм належали саме майнові права на продукт в результаті роботи ІТ спеціаліста.

Отже варто дуже уважно віднестись до такого, яке саме авторське право ви плануєте отримати на виготовлену вами продукцію.

Далі важливим буде звернути увагу на різновиди договорів, які може застосовувати зареєстрована IT компанія.

• Договір про надання послуг

Використовується як при роботі з клієнтами, так і при залученні ФОП до виконання завдань. Рекомендуємо мати різні договори для клієнтів та підрядників.

Його форма не є складною, але важливу увагу слід приділити його істотним умовам, зокрема предмету, а врахувати усі особливості порядку надання послуг.

• Трудовий договір

Укладається дещо рідше, але також є важливим в роботі компанії, оскільки повинен включати всі вимоги трудового законодавства і ні в якому разі не погіршувати становище працівника. Також в ньому можна прописати додаткові умови, наприклад, можливість віддаленої роботи, дні відпустки тощо.

• Договір про нерозголошення конфіденційної інформації

Беручи до уваги судову практику, притягнути до відповідальності за таким договором є доволі складною задачею. Тому вкрай важливо мати якісно виписаний проєкт такого договору.

Іноземні клієнти більш охоче співпрацюють з компаніями, які застосовують договори про нерозголошення конфіденційної інформації у своїй практиці. І сама ІТ компанія звичайно теж зацікавлена в забезпеченні безпеки своїх комерційних таємниць тощо.

• Договір про неконкуренцію

За його положеннями працівник, підрядник чи будь-яка інша особа зобов’язуються не співпрацювати з конкурентами, не здійснювати аналогічної діяльності, що й сама ІТ компанія.

В українському правовому полі їх використання ще є недостатньо розвиненим, однак розвинені країни вже активно використовують їх при веденні господарської діяльності.

• Інші договори

Звичайно ж ІТ компанії використовують і інші типи договорів, наприклад, такі як договір оренди, договір про фінансову допомогу, інвестиційні договори, договір позики, договір купівлі-продажу тощо.

З вищенаведеного можна побачити, що з однієї сторони достатня кількість видів договорів дає можливість більш гнучко підходити до питання їх заключення, однак не варто забувати про їх особливості, які в подальшому, зокрема, будуть прямо впливати на питання оподаткування.

Додатково звернемо увагу на інструмент під назвою «Дія Сіті».

Для переходу IT компанії на такий особливий режим, необхідно відповідати наступним вимогам :

• визначення необхідних видів діяльності (КВЕДів) у статуті та інших документах: комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, освітня діяльність у галузі ІТ, обробка даних, цифровий маркетинг та рекламні послуги, кіберспорт, діяльність постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, кібербезпека, робототехніка;
• впорядкування трудової документації з працівниками, – розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам повинен складати не менше 1 200 Євро; середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів повинна складати не менше 9-ти осіб;
• підготовка гіг-контрактів з працівниками;
• впорядкування фінансової структури ІТ-компанії, – відсоток доходу від діяльності у визначених ІТ-сферах повинен становити не менше ніж 90% за календарний рік;
• впорядкування питань з інтелектуальною власністю на програмні продукти (підготовка необхідних контрактів про захист інтелектуальної власності).

Окрім того, в Дія Сіті окремо можна зареєструвати і стартап, для якого  законодавство передбачає такі спрощені умови для реєстрації у ДІЯ.СІТІ:

• ІТ-компанія, яка реалізує відповідний стартап, може мати менше працівників та нижчий рівень їхньої винагороди;
• вказаний стартап повинен бути зареєстрованим в Україні протягом 24 місяців до дня подання заявки;
• дохід не перевищує 7 585 500 грн. за минулий звітний рік.
• При цьому вказані стартапи повинні виконати загальні вимоги до вступу у ДІЯ.СІТІ до 31 грудня, наступного за роком набуття статусу резидента ДІЯ.СІТІ (щодо встановлення з/п у розмірі 1 200 Євро, а також з приводу кількості працівників не менше 9 осіб).

Тобто обидві форми IT компаній гіпотетично можуть перейти на режим Дія Сіті, однак далеко не всі поспішають це робити через зайвий бюрократизм та особливості в оподаткуванні.

Отже, підсумовуючи зауважимо, що наявність декількох різних організаційних форм, в рамках яких може здійснювати свою діяльність IT компанія, дає можливість підлаштувати її під конкретні потреби та завдання. Однак реєстрація також ховає в собі й інші аспекти ведення діяльності, які включають різні типи договорів, захист авторських прав, обрання окремих режимів та інструментів, що є характерним саме для IT галузі. Тому радимо бути уважними та пам’ятати про багатошаровість та складність відкриття IT компанії.