Допит лікаря як свідка: що варто знати

• Що говорить законодавство про допит лікаря
• Лікарська таємниця і допит — які юридичні ризики несе лікар 
• Допит лікаря як свідка у цивільному процесі
• Допит лікаря у кримінальному провадженні

Що робити, коли лікаря викликають на допит? Адже одне необережне слово про діагноз чи лікування пацієнта — і лікар ризикує отримати позов або навіть понести кримінальну відповідальність.У цій статті розповідаємо, які особливості має допит медичного працівника, які ризики він несе та як захистити себе і своїх пацієнтів.

Що говорить законодавство про допит лікаря

В цілому закон не забороняє допитувати лікаря, але накладає на цю процедуру суттєві обмеження. Статус медпрацівника принципово відрізняється від статусу звичайного свідка. Адже він зобов’язаний зберігати лікарську таємницю.

Тому якщо предметом допиту будуть відомості щодо пацієнта — у лікаря виникнуть об’єктивні труднощі.  

Частина 1 ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (далі — Основи) прямо забороняє розголошення медичної таємниці. Її складають відомості про хворобу, медичне обстеження, діагноз, інтимне та сімейне життя пацієнта. Розголошувати цю інформацію можна лише у випадках, прямо передбачених законом.

Цю ж ідею закріплюють: 

• Клятва лікаря, що затверджена Указом Президента України від 15.06.1992 № 349. Вона зобов’язує кожного медика берегти лікарську таємницю як одну з основ професії;
• ст. 32 Конституції України забороняє збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди;
• ст. 8 Європейської конвенції з прав людини гарантує право на повагу до приватного і сімейного життя. Медична інформація — це саме та сфера, куди втручання можливе лише за чітких законних підстав.

Це підтверджують і спеціальні норми. Частина  1 ст. 286 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 39-1 Основ визнають право особи на таємницю про стан свого здоров’я. 

Статті 21 та 11 Закону України «Про інформацію» відносять медичну інформацію до конфіденційної. Закон України «Про захист персональних даних» дозволяє обробку персональних даних лише у випадках, визначених законом.

Тож допит медичного працівника — це завжди балансування між двома полюсами. З одного боку це обов’язки лікаря як свідка, а з іншого — заборона розголошувати інформацію про пацієнта. Адже виклик лікаря на допит не знімає відповідальності за збереження лікарської таємниці.

Лікарська таємниця і допит — які юридичні ризики несе лікар 

Якщо ви розумієте, що предметом допиту може стати інформація, захищена лікарською таємницею — будьте обережні. Згадки про діагноз, лікування чи обстеження пацієнта можуть кваліфікуватися як умисне або необережне розголошення медичної таємниці. 

Які наслідки можливі:

• позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від пацієнта або його родичів (якщо пацієнт помер). Адже ви порушили конституційне право на приватність (ст. 32 Конституції України) та на таємницю про стан здоров’я (ст. 286 ЦК України);
• кримінальна відповідальність лікаря за ст. 145 КК України. Ця стаття передбачає покарання за умисне розголошення лікарської таємниці, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Закон не дає вичерпного переліку таких наслідків — їх оцінює суд у кожному конкретному випадку. Але на практиці це може бути руйнування сім’ї, втрата роботи, неможливість працевлаштування через діагноз, який став відомий оточенню, значне погіршення стану здоров’я тощо.

Важливо знати: обов’язок зберігати лікарську таємницю не припиняється зі смертю пацієнта. Навіть якщо людини вже немає, лікар не може вільно розповідати про її діагнози та лікування. Ця заборона діє і на допиті.

Допит лікаря як свідка у цивільному процесі

Лікаря можуть допитувати не лише у кримінальному провадженні, але й у цивільних справах. Наприклад, у сімейних, трудових, спадкових та інших спорах.

У справі № 524/11535/24 Автозаводський районний суд м. Кременчука своєю ухвалою від 11.06.2025 задовольнив клопотання про виклик лікаря-кардіолога як свідка у спорі про поновлення на роботі.

Дослівна цитата: «оскільки свідок є особою, яка безпосередньо була свідком подій обстеження позивача, проведення медичного огляду, надання для нього направлень та заключень, їй відомі обставини, що стосуються справи, а тому вважає, що зазначена особа має бути допитана саме як свідок».  

Стаття 70 ЦПК України не містить заборони на допит медичних працівників як свідків. Це важливий нюанс. Адже попередня редакція Кодексу прямо забороняла допитувати осіб, зобов’язаних зберігати професійну таємницю. Але цю норму виключили. Тож формально перешкод для виклику лікаря на допит у цивільному процесі немає.

Однак усі норми щодо лікарської таємниці, про які ми говорили вище, діють і тут. Тому лікар опиняється в тій самій ситуації: його зобов’язують давати показання, але розголошувати дані про пацієнта він не має права.

Як діяти, щоб не порушити обов’язки лікаря як свідка?

• Можна подати заперечення проти допиту з посиланням на лікарську таємницю. Це не гарантує, що суд дозволить вам не брати участь у допиті, але зафіксує вашу позицію. 
• Варто отримати від пацієнта письмову заяву про те, що він не надає згоди на розголошення інформації про стан свого здоров’я. Таку заяву слід долучити до матеріалів справи. 

Чи може лікар відмовитись від допиту у цивільному процесі? Важливо розуміти: він не може не з’явитися на допит, бо це процесуальний обов’язок. Але лікар може відмовитися відповідати на конкретні питання, які стосуються захищеної інформації. Головне — обґрунтувати свою відмову посиланням на відповідні норми закону.

Допит лікаря у кримінальному провадженні

На відміну від цивільного процесу, у кримінальному провадженні лікар як свідок має захист. Це свідоцький імунітет — право відмовитися давати показання щодо інформації, яка отримана у зв’язку з виконанням професійних обов’язків. Це прямо закріплено законом.

П. 4 ч. 2 ст. 65 КПК України встановлює: медичні працівники не можуть бути допитані як свідки щодо відомостей, що становлять лікарську таємницю. Детальніше про свідоцький імунітет лікаря читайте в цій статті. 

Чи є винятки? Так, але всього один. Ч. 3 ст. 65 КПК України передбачає, що лікар може бути звільнений від обов’язку зберігати таємницю лише за письмовою згодою пацієнта. 

Зокрема, Баштанський районний суд Миколаївської області в ухвалі від  30.01.2023 у справі № 468/113/23-к відмовив у допиті лікаря саме через відсутність письмової згоди пацієнта.

Також апеляційний суд Донецької області ухвалою від 10.01.2018 у справі № 236/748/17 визнав істотним порушенням допит лікаря без письмової згоди пацієнта.

Тож якщо під час допиту запитання торкнуться інформації, захищеної лікарською таємницею — ви маєте право письмово відмовитися від надання свідчень у цій частині. Це одне з ключових прав лікаря на допиті. Ви можете послатися на свідоцький імунітет за п. 4 ч. 2 ст. 65 КПК України та не розкривати захищену інформацію.

Тож що робити при виклику на допит? Не ігноруйте повістку та з’явіться за викликом. Але заздалегідь підготуйте письмову заяву про відмову від надання показань щодо відомостей, які становлять лікарську таємницю. Для цього рекомендуємо звернутися до кваліфікованого адвоката, який проаналізує вашу ситуацію та допоможе уникнути проблем.