Що робити, якщо до медичного закладу надійшов адвокатський запит про надання інформації? Це означає, що клієнт через адвоката намагається отримати певні відомості. Найчастіше це пацієнти або їх близькі родичі.
У чому небезпека для лікарів та закладу? Їм необхідно балансувати між обов’язком надати відповідну інформацію та зберегти лікарську таємницю. У цій статті розбираємо, в чому суть адвокатського запиту та що врахувати при наданні відповіді.
Що таке адвокатський запит та яку інформацію можуть запитати
Адвокатський запит — це письмове звернення адвоката про надання інформації або копій документів, необхідних йому для надання правничої допомоги клієнту. З такими запитами адвокат має право звертатися до:
- органів держвлади та місцевого самоврядування;
- їх посадових та службових осіб;
- підприємств, установ та організацій усіх форм власності та підпорядкування. У тому числі державних лікарень або приватних клінік тощо;
- громадських об’єднань.
Яку інформацію може запитувати адвокат? Варто пам’ятати, що цей фахівець діє в інтересах клієнта. І тому запитувані відомості стосуватимуться вашого пацієнта.
По суті, ви маєте надати інформацію пацієнту про нього самого. І тут важливо розуміти наступне.
Пацієнт, який досяг повноліття, має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров’я. У тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його (її) здоров’я.
Це передбачено ч. 1 ст. 295 Цивільного кодексу України. Це ж право пацієнта закріплено у ч. 1 ст. 39 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (далі — Основи).
Тож найчастіше за адвокатськими запитами у закладів охорони здоров’я просять надати:
- копію медичної документації пацієнта;
- копію договору про надання медичних послуг (допомоги);
- копію посадової інструкції лікаря відповідної спеціальності тощо.
Вкрай важливо розуміти, що точно не може бути надано за адвокатським запитом. Абзац 3 ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що запит адвоката не може стосуватися надання консультацій та роз’яснень положень законодавства.
Адвокатський запит та лікарська таємниця — як підстрахуватися?
Медичні відомості — це конфіденційна інформація. Тож її можна надавати лише у конкретно визначених випадках. Зокрема, до адвокатського запиту має додаватися підписана письмова згода пацієнта на розкриття адвокату лікарської таємниці. Без цього документу лікар або заклад може відмовити у наданні інформації.
У цьому аспекті важливо врахувати наступне.
Частина 1 ст. 40 Основ визначає, що медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
Також Конституційний Суд України у рішенні по справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г. Устименка) від 30 жовтня 1997 р. визначив: медична інформація за своїм правовим режимом належить до конфіденційної, тобто до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до цього рішенням КСУ медичною інформацією є:
- свідчення про стан здоров’я людини;
- історія її хвороби;
- відомості про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів;
- прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі і про наявність ризику для життя і здоров’я.
Частина 1 ст. 7 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» визначає, що конфіденційна інформація — це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Звідси випливає висновок: надавати таку інформацію, навіть на адвокатський запит, можна лише за умови надання згоди пацієнта на розкриття лікарської таємниці адвокату.
Важливо знати: за законом до адвокатського запиту також додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Як бути, коли запит стосується померлого пацієнта
Розкривати інформацію про пацієнта, який помер, теж варто з обережністю.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Надання такої інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію».
Хто може запитувати ці відомості? Члени родини померлого та інші фізичні особи, уповноважені ними. Зокрема, ч. 4 ст. 285 Цивільного кодексу Україні та ч. 5 ст. 39 Основ передбачають право членів сім’ї:
- бути присутніми при дослідженні причин смерті;
- ознайомитись із висновками щодо причин смерті;
- оскаржити ці висновки до суду.
Важливим у цьому аспекті є лист Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 22 серпня 2024 р. №10971.2/24/45.2.
У листі зазначено: людина може отримати інформацію про померлого, зокрема, за умови надання копії документа, який засвідчує, що особа була членом сім’ї померлого. Або в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Отже, висновок — якщо запит стосується померлого пацієнта, мають додаватися копії документів, які підтверджують родинні зв’язки. Наприклад, якщо дружина звертається щодо померлого чоловіка, має бути додано копію свідоцтва про шлюб. За відсутності цих документів заклад може відмовити у відповіді на адвокатський запит.
Коли ще можна відмовити у наданні інформації
Адвокат має звертатися із запитом в рамках надання правничої допомоги своєму клієнту. Тому ви можете відмовити у наданні інформації за запитом, якщо:
- запитувані адвокатом відомості стосуються не його клієнта, а іншої особи;
- адвокат запитує інформацію про померлого пацієнта, який не є родичем або членом сім’ї його клієнта або не надав відповідний документів на підтвердження родинних зв’язків.
Не забувайте, що розголошення лікарем медичної інформації про пацієнта без достатніх для того підстав, тягне за собою відповідальність. У тому числі кримінальну. Тож варто дуже уважно перевіряти, чи додана до запиту письмова згода клієнта на розголошення такої інформації.
Також важливо не надавати «зайвого». Наприклад, не розголошувати відомості або не давати документів, які не стосуються клієнта цього адвоката.
У який строк слід надати відповідь на запит
Ви зобов’язані відповісти на адвокатський запит не пізніше 5 робочих днів з дня його отримання. Якщо запит стосується значного обсягу інформації або потребує пошуку серед значної кількості даних, строк можна продовжити до 20 робочих днів.
Але ви маєте повідомити про це адвоката з обґрунтуванням необхідності продовжити строк розгляду. Таке повідомлення направляється у письмовій формі не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту адвоката.
Що буде, якщо проігнорувати адвокатський запит
За ненадання інформації на адвокатський запит настає адміністративна відповідальність. Це передбачено ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
За що саме настає відповідальність:
- неправомірна відмова в наданні інформації;
- несвоєчасне або неповне надання інформації;
- надання інформації, що не відповідає дійсності.
Винятком є лише відмова у наданні даних з обмеженим доступом. Зокрема, й відомостей, що становлять лікарську таємницю. Якщо до запиту не надано письмової згоди пацієнта на розголошення, відмова буде правомірною. В усіх інших випадках — ні.
За порушення обов’язку надати відповідь на запит адвоката передбачено штраф для посадових осіб від 425 до 850 грн. За повторне порушення протягом року штраф становитиме від 1020 до 1360 грн або громадські роботи від 20 до 30 годин (ч. ч. 5, 9 ст. 212-3 КУпАП).
Якщо до вашого закладу надійшов адвокатський запит, не тягніть час. Зверніться за юридичною консультацією якомога скоріше.
Фахівець роз’яснить вам суть запиту, проаналізує можливі ризики та підкаже як правильно та безпечно надати відповідь або обґрунтовану відмову. Зверніться до адвокатів Mitrax за контактами на цьому сайті.
(1 оцінок, середнє 5,00 з 5)
Loading... 
Медичне право 
