Оформлення спадщини на земельну ділянку є важливою юридичною процедурою, яка вимагає уважного та відповідального підходу. У зв’язку зі смертю власника земельної ділянки виникає необхідність передачі прав власності на цей об’єкт спадкоємцям.
У даному контексті ретельне вивчення законодавства, консультації з юристами та правильне виконання всіх етапів процедури стануть запорукою успішного та легального оформлення спадщини на земельну ділянку. У цій статті ми розглянемо основні етапи цього процесу та надамо рекомендації щодо кожного з них.
Відповідно до цивільного законодавства право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Спадкоємець, який має намір прийняти спадщину, але на момент відкриття спадщини не проживав постійно разом із спадкодавцем, повинен подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса або, у випадку сільських населених пунктів, до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування.
Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Також особа наділена правом відкликання заяви про прийняття спадщини протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Строки
Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України (далі – «ЦК України»), для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Крім того, цивільне законодавство передбачає можливість так званого “другого шансу” для тих, хто пропустив зазначені строки. За відповідним позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Зверніть увагу, що саме по собі звернення до суду з метою продовження строку на прийняття спадщини не гарантує вам позитивного рішення. Причини пропуску мають бути визнані поважними. Оскільки законом не передбачено конкретних прикладів поважних причини, то вони підлягають оцінці судом у кожному конкретному випадку.
Як свідчить судова практика, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:
- тривала хвороба спадкоємців;
- велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
- складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
- перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
- необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Не визнаються поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як:
- юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини,
- необізнаність особи про наявність спадкового майна,
- похилий вік,
- непрацездатність,
- встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю),
- невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину,
- відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини,
- несприятливі погодні умови.
Перебування за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили йому вчасно здійснити таку дію.
Оформлення прав на спадкове майно, а саме – видача спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, здійснюється після закінчення зазначеного строку для прийняття спадщини.
Місце звернення
Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, зокрема, про прийняття спадщини; про відмову від прийняття спадщини тощо.
У ситуації воєнного стану спадкоємці не завжди мають можливість особисто відвідати нотаріуса та подати заяву про прийняття спадщини. Законодавство передбачає альтернативу для таких випадків, дозволяючи надсилати заяву поштою. У цьому випадку, підпис заявника на документі про прийняття спадщини повинен бути нотаріально засвідчений. У випадку, якщо заявник перебуває за кордоном, він може засвідчити свій підпис у консульській установі України в країні свого перебування або звернутися до іноземного нотаріуса для цього. При засвідченні підпису іноземним нотаріусом, може знадобитися додаткова легалізація заяви та її переклад на українську мову.
Після належного виготовлення заява відправляється українському нотаріусу поштою. Ці методи подання заяви застосовуються як у мирний час, так і під час дії правового режиму воєнного стану.
Необхідні документи
Для оформлення права власності на земельну ділянку у порядку спадкування необхідно подати державному або приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Така заява подається спадкоємцем особисто.
До заяви необхідно додати такі документи:
- документи, що посвідчують особу спадкоємця (паспорт, ідентифікаційний номер);
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- документи, що підтверджують родинний зв’язок спадкоємця зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
- оригінали документів, які підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку):
- довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витяг із Державного земельного кадастру на земельну ділянку, які видаються відділами Держгеокадастру.
Якщо спадкоємець постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заява не потрібна. Він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого строку не заявив про відмову від неї.
Проблеми, які можуть виникнути
У Державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельну ділянку
Необхідно пам’ятати, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.
Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, – виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об’єкт (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Нотаріус не зможе зареєструвати право власності за спадкоємцем, якщо будуть відсутні відомості щодо земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
У цій ситуації можливі наступні варіанти:
– земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера;
– у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені, але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки – зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом;
– у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, або іншими особами визначеними у Законі.
Після внесення відомостей про ділянку до ДЗК, витяг про це подається до нотаріуса, який буде видавати свідоцтво про право власності на спадщину.
У спадкоємця відсутні документи на спадкове майно
Нотаріус видає свідоцтво про право власності на спадщину за наявності правовстановлюючих документів на таке майно, тобто, документів, що посвідчують право власності померлого.
Якщо ж такі документи у спадкоємців відсутні, то доведеться звертатися до суду. Ця процедура передбачає спочатку отримання відмови від нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, що і є підставою звернення до суду. Вже після отримання рішення суду спадкоємці звертаються знову до нотаріуса та отримують свідоцтво.
Оподаткування земельної ділянки
Щодо оподаткування спадщини у вигляді нерухомого майна, до якого відносяться земельна ділянка, то в цьому аспекті варто враховувати ступінь спорідненості спадкоємця зі спадкодавцем, від якого власне залежить ставка податку.
Відповідно до положень Податкового кодексу України, якщо земельна ділянка переходить до спадкоємця першого (батьки, чоловік або дружина, діти такої, у тому числі усиновлені) та другого (рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки) ступеня спорідненості вона оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. Успадкування земельної ділянки іншими спадкоємцями оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%; 18% – якщо успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.
Розмір оподаткування вираховується з вартості об’єкта спадкування згідно з проведеною оцінкою її вартості. Такі спадкоємці зобов’язані, включивши суму отриманих доходів у вигляді нерухомого майна (земельної ділянки) до загального річного оподатковуваного доходу, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року наступного за тим, в якому її отримано.
Оформлення спадщини – це відповідальний та складний юридичний процес, який вимагає належної уваги до деталей та знання чинного законодавства. Професійний юридичний супровід може значно полегшити процес оформлення спадщини та захистити інтереси спадкоємців.
(5 оцінок, середнє 4,80 з 5)
Loading... 
Медичне право 
