З 1 березня 2025 року Державна податкова служба запровадила новий механізм фіскального контролю. Тепер ДПС має доступ до інформації про грошові перекази, які громадяни отримують від продажу товарів в інтернеті.
Мета – виявити незареєстрованих підприємців, а також ФОП, які всупереч закону не використовують РРО/ПРРО.
Результати вражають. За перші 20 днів березня податківці виявили близько 11 000 порушників. У статті розбираємося, як працює цей інструмент та які наслідки має для громадян.
На чому ґрунтуються нововведення
Цей механізм не є результатом змін до законодавства. Його запроваджено в межах актуальних норм. Зокрема, ці заходи ґрунтуються на положеннях Податкового кодексу України, які:
- регулюють оподаткування доходів фізичних осіб (Розділ IV ПКУ);
- визначають господарську діяльність (пп. 14.1.36 ПКУ).
Також цей механізм спрямований на забезпечення виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Саме цей нормативно-правовий акт зобов’язує використовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій.
По суті, це посилення контролю в межах чинного законодавства та новий підхід ДПС до забезпечення реалізації актуальних норм.
Як податкова відстежує перекази на картки
Звідки ДПС отримує інформацію про ваші грошові перекази? Вже зараз джерел існує достатньо, і їхній перелік буде лише збільшуватися. Розглянемо основні з них.
Нова форма фіскальних чеків
З 1 березня 2025 року діє оновлена форма фіскальних чеків, яка є обов’язковою для компаній-посередників як-то NovaPay, «Пром-оплата», OLX-доставка.
Коли сервіс проводить платіж між фізособами, у чекові вказуються:
- ПІБ отримувача та його ідентифікаційний код;
- номер рахунку;
- призначення платежу;
- назва банку отримувача;
- інші дані, що ідентифікують операцію та отримувача коштів.
Цей чек реєструється у Системі обліку даних РРО/ПРРО, яка належить ДПС. Тобто податківці мають прямий доступ до фіскальних чеків та інформації про проведені транзакції. За допомогою аналітичного модуля та штучного інтелекту ДПС швидко отримує дані про підозрілі операції.
Крім того, податкова може надсилати запити компаніям-посередникам та маркетплейсам про надання даних щодо конкретних продавців та отримувачів коштів. Чи розкриватиме сервіс інформацію своїх користувачів? Поки що закон цього не вимагає. Проте усе йде до посилення контролю.
Банківський фінмоніторинг
На відміну від маркетплейсів, банки зобов’язані відстежувати підозрілі транзакції та повідомляти про це Держфінмоніторинг.
Наприклад, ви систематично отримуєте перекази невеликих сум на картку від різних людей та ще й з коментарями на кшталт «оплата за товар», «замовлення» тощо. Банк може побачити в цьому ознаки підприємницької діяльності. Постане питання: чи зареєстрований ваш бізнес та чи платите ви податки з отриманих коштів?
Банк вимагатиме від вас надати пояснення та документи. Якщо ви не зможете розкрити законне джерело цих надходжень, ваш рахунок, як і гроші з безпосередньої транзакції, можуть заблокувати, а інформацію щодо вас отримають правоохоронці.
Чи вважатиметься це порушенням банківської таємниці? Питання дискусійне. Адже банки діють на підставі прямих норм закону. Вони передають інформацію лише за конкретних підстав і лише у необхідному обсязі.
В цілому тенденція йде до посилення контролю за рухом коштів фізосіб. А це означає звуження банківської таємниці. Тож покладати великі надії на збереження конфіденційності не варто.
Яка відповідальність передбачена для порушників
Систематичний продаж товарів в інтернеті може підпадати під ознаки підприємницької діяльності. Ведення бізнесу без державної реєстрації – це адміністративне правопорушення (ст. 164 КУпАП). У цьому випадку продавцеві загрожує:
- штраф від 17 000 до 85 000 грн;
- конфіскація товарів та отриманих грошей, а також знарядь виробництва, сировини тощо.
Якщо продавець має зареєстрований ФОП, але не використовує РРО/ПРРО – це також порушення закону. За кожну операцію без касового апарата йому загрожує штраф:
- для ФОПів-єдинників 2-3 групи – 25 % від вартості товару за перше порушення, 50 % за повторне;
- для ФОПів, що продають підакцизні товари, ювелірні вироби, медикаменти – 100 % за перше порушення, 150 % за повторне;
- для ФОП на загальній системі та ФОПів-єдинників з ПДВ – 100 % за перше порушення, 150 % у разі повторного.
Нагадаємо, що вже у березні ДПС виявила близько 11 000 продавців, які працювали без оформлення ФОПом або без касових апаратів. Водночас податківці наголошують, що застосування штрафів – не є головною метою. Ці заходи спрямовані на профілактику та запобігання порушенням.
ТОП спірних питань нового механізму
Глобальна мета цього механізму зрозуміла та корисна. Проте виконання, як завжди, недосконале. Вже зараз виникає низка дискусійних питань.
Де межа між підприємницькою діяльністю та продажем старих речей? Після резонансу у ЗМІ податківці окремо наголосили – ДПС не штрафує за продаж особистих речей. Порушенням вважатиметься лише систематичний продаж однорідних товарів, що підпадає під ознаки підприємницької діяльності.
Але що, як у людини багато речей на продаж? Наприклад, вона продає цілий гардероб старого одягу? Є ризик бути записаним в нелегальні підприємці, доки немає чіткого розмежування та усталеної практики.
Наступне питання: чи є взагалі справедливим оподаткування доходу з продажу особистих речей? Якщо людина купила цю річ, вона вже сплатила ПДВ, що входило у вартість товару. Чому вона має платити ще й податок з доходу від продажу?
Наприклад, якщо особа купує смартфон за 20 000 грн, а через два роки продає його за 8 000 грн, фактично мова йде про продаж з урахуванням зносу. Хоча така операція може підпадати під визначення доходу, вона має свої особливості, зокрема щодо обліку первісної вартості та амортизації.
В цілому, запровадження нового механізму контролю може мати негативні наслідки у вигляді:
- зниження довіри до банківських переказів та перехід у готівкові розрахунки. І це лише ускладнить контроль фінансових потоків;
- збільшення тиску на мікробізнес та зростання «сірої» торгівлі, коли підприємці намагаються уникати сплати податків або мінімізувати ці зобов’язання. В тому числі продажам при особистих зустрічах та збільшенню обігу готівки;
- зменшення активності на платформах OLX, Prom.ua та подібних.
Маємо надію, що цей механізм буде доопрацьований. Якщо ви хочете швидко адаптувати свою діяльність до змін та знизити ризик санкцій від ДПС, проконсультуйтеся з податковим адвокатами. Скористайтеся контактами на цьому сайті.
(1 оцінок, середнє 5,00 з 5)
Loading... 
Медичне право 
