Судовий спір – закономірний наслідок податкової перевірки. Бізнес майже завжди вдається до оскарження податкових повідомлень-рішень.
Але це складна сфера, де навіть судова практика наповнена протиріччями. Зокрема, щодо строків звернення до суду. У цій статті розглянемо, як суди розв’язують це питання на практиці.
Строки оскарження ППР – що каже закон
Питання строків регулюють ст. 56 та 102 Податкового кодексу України та ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. У цих нормах фігурують наступні строки для подання позову:
- 1 місяць, якщо ППР оскаржувалася в адміністративному порядку (подавалася скарга до контролюючого органу вищого рівня) – п. 56.19 ст. 56 ПКУ;
- 1095 днів або 3 роки, якщо адміністративний порядок не застосовувався – ст. 102 ПКУ;
- 6 місяців як для будь-якого адміністративного спору – ст. 122 КАСУ.
Платники податків ставлять цілком слушне питання: який із цих строків застосовувати? Адже пропуск строку зумовлює відмову суду у відкритті провадження. Традиційно відповідь шукаємо у судовій практиці.
Різні підходи Верховного Суду до визначення строків
Раніше позиція Верховного Суду була однозначна. У платника є 1095 днів для судового оскарження ППР, навіть якщо він подавав скаргу в адміністративному порядку. Ця позиція була викладена у постанові від 3 квітня 2020 року (справа № 2540/2576/18). Її переважно й дотримувалися суди.
Проте згодом Верховний Суд відступив від свого ж рішення. У новій постанові від 26 листопада 2020 року (справа № 500/2486/19) суд зазначив, що п. 56.19 ст. 56 ПКУ є спеціальною нормою і має пріоритет над загальними правилами КАСУ.
Що це означає? Якщо платник податків скористався адміністративною процедурою оскарження, він має 1 місяць на звернення до суду. Тож нова правова позиція ВС України суттєво обмежила строк для подання позову.
А як бути тим, хто не використовував адміністративну процедуру оскарження? Цю ситуацію намагався вирішити Касаційний адміністративний суд.
Зокрема, у справі № 160/11673/20 Касаційний адміністративний суд зазначив: якщо платник не звертався до адміністративного оскарження, він має 6 місяців для подання позову. Цей строк визначається частиною другою статті 122 КАСУ. Відлік починається з дня отримання ППР. Але й це не поклало край суперечностям.
Відмінності у позиціях Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду
У справі № 140/1770/19 (про стягнення заборгованості) та справі № 320/12137/20 (про стягнення коштів) Велика Палата Верховного Суду зазначила ситуації, на які поширюється строк у 1095 дні. Серед них – право платника податків оскаржити в суді ППР або інше рішення податкової.
Велика Палата в цих справах підкреслила, що п. 56.18 ст. 56 ПКУ не встановлює окремих обмежень, а лише відсилає до загального правила статті 102 ПКУ. Тобто, якщо ПКУ каже, що всі податкові спори мають 1095 днів на вирішення – це стосується і судового оскарження ППР.
Так виникла суперечність між підходами Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду:
- висновки ВС говорять, що платник має 3 роки на подання позову у разі, якщо він не використовував адміністративний шлях оскарження;
- Касаційний адміністративний суд тримається думки, що у цій ситуації платник має тільки 6 місяців на подання позову.
Звісно, це породжує правову невизначеність. Однакові справи можуть мати різні рішення. Наприклад, у справі № 320/11570/24 застосований строк 1095 днів, а у справі № 520/24414/24 – 1 місяць.
Аналіз справ у судах першої та апеляційної інстанцій показує, що суди по-різному тлумачать строки звернення для оскарження податкових повідомлень-рішень. Це призводить до численних спорів, які потребують чіткого вирішення.
Є сподівання, що Велика Палата Верховного Суду, взявши до розгляду справу № 500/2276/24 від 21 листопада 2024 року, нарешті розставить усі крапки над «і». Тож ми отримаємо єдину судову практику, що визначатиме строки звернення до суду в податкових спорах.
На момент публікації, за даними сайту «Судова влада», справа № 500/2276/24 ще перебуває на розгляді Великої Палати.
(7 оцінок, середнє 4,57 з 5)
Loading... 
Медичне право 
