Належність до резидентів Дія.City дає бізнесу чимало переваг. Лояльне оподаткування, можливість залучення інвестицій та інші сприятливі умови для розвитку IT-компаній.
Щоб отримати статус резидента, юрособа має відповідати кваліфікаційним критеріям. Що це за вимоги? Розбираємося у цій статті.
Переваги режиму Дія.City для бізнесу
Заради чого компанії набувають статус резидента Дія.City? Щоб працювати у найсприятливіших умовах, які наразі пропонує держава.
- Унікальна модель оподаткування. Резиденти можуть обирати між податком на виведений капітал (9 %) або традиційною системою оподаткування.
- Гарантії на 25 років. Законодавство передбачає, що основні положення режиму Дія.City не змінюватимуться протягом 25 років, що створює стабільність для бізнесу.
- Залучення інвесторів. Завдяки прозорому регулюванню багато міжнародних інвесторів розглядають резидентів Дія.City як надійних партнерів.
- Гнучкі трудові відносини. Використання гіг-контрактів дозволяє компаніям легально співпрацювати з IT-спеціалістами без оформлення їх у штат, що значно спрощує ведення бізнесу.
- Захист прав інтелектуальної власності. Режим Дія.City передбачає наявність ефективного механізму захисту прав інтелектуальної власності для IT-компаній. Майнові права на об’єкти інтелектуальної власності належать замовнику (роботодавцю) за замовчуванням.
- Високий рівень довіри серед ІТ-фахівців. Більшість компаній, які вже стали резидентами Дія.City, відзначають покращення умов співпраці та спрощення юридичних процедур.
Усі ці переваги спонукають компанії працювати над набуттям статусу резидента Дія.City. Розглянемо хто та за яких умов може перебувати в цьому правовому режимі.
Види діяльності
Дія.City створено з метою стимулювання конкретних сфер. Тож компанії, які хочуть набути статус резидента, повинні здійснювати наступні види діяльності:
- комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням;
- видання комп’ютерних ігор, а також іншого програмного забезпечення;
- надання програмних продуктів, у тому числі комп’ютерних ігор;
- освітня діяльність у галузі інформаційних технологій;
- оброблення даних і пов’язана із цим діяльність;
- діяльність постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
- забезпечення кібербезпеки інформаційно-комунікаційних систем.
Повний перелік сфер діяльності міститься у ч. 4 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Уважно проаналізуйте цю норму, якщо плануєте працювати в режимі Дія.City.
Вимоги до кількості працівників та розміру винагороди
Для отримання статусу резидента компанія має налічувати не менш як 9 співробітників або гіг-спеціалістів. Середній розмір місячної винагороди кожного працівника повинен становити не менше 1200 євро (у гривневому еквіваленті). І, звісно ж, компанія повинна дотримуватися норм трудового законодавства або працювати за гіг-контрактами.
Джерела доходу компанії
Якщо юрособа планує працювати в режимі Дія.City, то 90 % її доходів має бути від здійснення кваліфікованих видів діяльності. Тобто роботи у тих сферах, які підтримує Дія.City. Це дозволяє виключити компанії, які не займаються безпосередньо цифровими технологіями.
Відповідність корпоративним критеріям
Резидентами Дія.City можуть бути лише компанії, що зареєстровані в Україні. Водночас така юрособа не повинна:
- мати податковий борг;
- бути під санкціями чи у стані припинення;
- мати у складі засновників або бенефіціарних власників з осіб, що підпадають під обмежувальні заходи (санкції) відповідно до законодавства України або міжнародні санкції;
- мати статус неприбуткового підприємства, установи, організації.
Компанія повинна вести прозору діяльність та відповідати вимогам щодо розкриття фінансової інформації.
Є ще 2 випадки, коли юрособа не може претендувати на статус резидента Дія.City. Перший випадок: 25 % і більше її статутного капіталу належать компаніям, що зареєстровані у державах, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. Перелік таких держав формує FATF.
Другий випадок – це тісні зв’язки з державою-агресором. Зокрема, якщо вона володіє часткою або акціями компанії. Також резидентом Дія.City не може стати юрособа, якщо її частки або акції належать:
- компанії, зареєстрованій у державі-агресорі;
- громадянину такої держави;
- особі, яка постійно або переважно проживає на її території.
Такі обмеження спрямовані на захист економічних інтересів України. Їхня мета – не допустити вплив ворожих держав на українське бізнес-середовище.
Як довести відповідність критеріям
Щоб стати резидентом Дія.City, ви маєте заповнити та подати заяву в онлайн-режимі. Там ви зазначаєте про свою відповідність усім встановленим критеріям. Заява розглядатиметься протягом 10 днів. Якщо ви відповідаєте усім критеріям, Мінцифри автоматично надасть вам статус резидента. У разі відмови ви отримаєте обґрунтовану відповідь.
Щоб і надалі працювати в режимі Дія.City, компанія має щорічно звітувати про свою відповідність критеріям. Для цього юрособа кожен рік подає до Мінцифри звіт та незалежний аудиторський висновок.
Документи подаються в електронній формі з кваліфікованим електронним підписом (КЕП) в один із таких способів:
- через державний вебпортал правового режиму Дія.City;
- на електронну пошту Мінцифри.
Порядок подання та розгляду звіту про відповідність резидента Дія.City та незалежного висновку визначений постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1492.
Якщо вам потрібна юридична консультація чи допомога з набуттям статусу резидента Дія.City, звертайтеся за контактами на цьому сайті.

(6 оцінок, середнє 4,33 з 5)