Криптовалюти — привабливий інструмент для схем ухилення від сплати податків і легалізації злочинних доходів. Вони дозволяють швидко приховати вартість та походження платежів, ускладнити їх трасування.
Тому розвиток віртуальних активів і поширення криптотранзакцій створюють нові ризики для податкових та моніторингових систем.
У цій статті розглянемо основні питання та проблеми взаємодії фінансового моніторингу та криптовалюти в Україні.
Топ способів ухилення від сплати податків із використанням криптовалют
Є кілька типових схем, у яких криптовалюта виступає інструментом ухилення від сплати податків. Корисно розуміти, які саме операції потенційно вважаються порушеннями та привертають увагу правоохоронців.
- Конвертація доходів у крипту для подальшого виведення через неконтрольовані обмінники. Такі платформи працюють без ліцензії й дозволяють обходити банківський контроль та приховувати походження коштів.
- Застосування «міксерів» (mixers, tumblers) — компаній-посередників для розмивання сліду транзакцій та ускладнення відстеження джерела доходу. Ці сервіси розбивають транзакції на менші або поєднують їх з іншими операціями так, щоб максимально розірвати зв’язок між відправником та отримувачем.
- P2P-платформи та фіктивні договори «за послуги». Формально йдеться про оплату за роботу чи товар, але фактично — про компенсацію у крипті без податкового відображення.
- Використання «дропів» (дроп-акаунтів) — рахунків чи гаманців третіх осіб, через які проганяють кошти, щоб «освітлити» їхній рух.
Такі схеми вже стали системними на українському фінансовому ринку. Надалі поговоримо, які інструменти запроваджує держава для боротьби з ними.
У чому полягає фінансовий моніторинг (AML)
Українська система протидії легалізації злочинних доходів базується на Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (№361-IX). Її також доповнюють підзаконні акти Нацбанку та Держфінмоніторингу.
Основні інструменти наступні:
- ідентифікація клієнта (Know Your Customer — KYC). Це збір та перевірка інформації про клієнта з метою упевнитися, що його діяльність не порушує закон та не пов’язана з ухиленням від сплати податків чи відмиванням коштів;
- звітність про підозрілі транзакції (STR). Фінансові установи подають повідомлення Держфінмоніторингу про операції, які потенційно можуть бути незаконними;
- ризик-орієнтований підхід. Це стратегія, коли фінустанови оцінюють рівень ризику клієнта або операції на основі певних факторів ризику. Останні можуть включати країну клієнта, вид бізнесу, суму транзакцій, способи переказу коштів, історію фінансової поведінки.
Завдяки цим механізмам банки та фінансові компанії зобов’язані виявляти аномалії. Наприклад, нетипову географію операцій, часті P2P-перекази, множинні транзити через обмінники тощо. Такі дані передаються до Держфінмоніторингу, а в разі підтвердження підозр — правоохоронним органам.
«Закон про дропи»: в чому його суть
8 жовтня 2024 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №11043 для запобігання порушень у сфері криптовалют.
У медіа він отримав назву «закон про дропи». Адже мета цього Закону — боротьба зі схемами із використанням «дропів» (фізичних осіб, чиї рахунки використовуються як транзитні у відмиванні коштів).
Завданнями цього Закону є:
- надати НБУ додаткові повноваження у сфері нагляду та контролю за платіжними сервісами;
- забезпечити можливість виявлення та блокування мереж «дропів»;
- запровадити механізми реєстрації та моніторингу підозрілих рахунків;
- посилити відповідальність постачальників платіжних послуг, які сприяють обходу фінмоніторингу.
Зокрема, за цим Законом банки та інші фінустанови зобов’язані надавати за запитом Національній поліції України дані фіноперацій та напрями, куди саме перераховувалися гроші.
«Закон про дропи» мав стати правовим інструментом для системного скорочення «сірих» і «чорних» потоків, де криптовалюти виступають елементом відмивання.
На практиці цей Закон ще більше ускладнив життя звичайних користувачів банківських послуг. Його реалізація в Україні створює низку проблем. Це призводить до:
- масових блокувань рахунків звичайних людей, у яких немає наміру ухилятися від податків;
- надмірних вимог щодо документів на підтвердження походження коштів навіть при стандартних операціях;
- затягування строків проведення платежів;
- зростання правової невизначеності та ризиків для малого бізнесу й приватних осіб.
Чому так? Банки фактично отримали обов’язок ідентифікувати «дропів», але чітких інструкцій від регулятора досі немає. Як наслідок, установи діють на власний розсуд.
Будь-яка активність, яка здається підозрілою, може розцінюватися як «дропінг». Це створює тиск на добросовісних користувачів і підриває довіру до банківської системи.
Вплив нового запланованого закону про віртуальні активи
3 вересня 2025 року проєкт закону № 10225-д щодо регулювання віртуальних активів пройшов перше читання. Його призначення — знизити частку «тіньових» операцій і дати державі ефективніший інструмент податкового та фінансового контролю.
Загалом законопроєкт передбачає:
- легалізацію ринку віртуальних активів;
- ліцензування провайдерів;
- оподаткування доходів від криптовалюти;
- впровадження обов’язкових правил AML/KYC для операторів ринку.
Водночас це, звісно, означає посилення адміністративного навантаження на ринок і користувачів, які будуть зобов’язані звітувати про свої операції.
Введення в дію цього законопроєкту заплановане на 1 січня 2026 року. Проте він має пройти друге читання (де, зазвичай, норми значно змінюються) та чекати на підпис Президента.
Яких подальших змін у регулюванні криптоактивів можна очікувати? У цьому контексті корисно звернутись до міжнародного досвіду фінмоніторингу у сфері криптовалют. Адже Україна значною мірою орієнтується на міжнародні практики.
Рекомендації FATF (Financial Action Task Force). Ще у 2019 році FATF ввела «Travel Rule» для провайдерів віртуальних активів (VASPs), яка вимагає передачі інформації про відправника й отримувача при криптовалютних транзакціях понад певну суму. Це створює прозорість і дає змогу відстежувати підозрілі перекази на глобальному рівні.
Європейський Союз. П’ята та Шоста Директиви ЄС з протидії відмиванню коштів (AMLD5 та AMLD6) поширили обов’язок KYC/AML на криптобіржі й постачальників гаманців. Нещодавно ЄС ухвалив Регламент MiCA (Markets in Crypto-Assets), який створює єдиний правовий режим для крипторинку, а також інтегрував вимоги «Travel Rule» у пакет AMLA.
США. Фінансова мережа FinCEN вимагає від криптокомпаній реєстрації як «грошових сервісів» та виконання процедур KYC. Американські регулятори активно переслідують нелегальні обмінники, а Міністерство фінансів регулярно застосовує санкції проти криптогаманців та сервісів-«міксерів» (як у випадку з Tornado Cash).
Велика Британія. FCA (Financial Conduct Authority) запровадила обов’язкову реєстрацію для всіх провайдерів криптопослуг. Без ліцензії працювати заборонено, а невиконання вимог AML тягне за собою великі штрафи та закриття сервісу.
В Україні створено правове підґрунтя для протидії відмиванню доходів за допомогою криптовалют. Але основна проблема полягає у відсутності чітких механізмів реалізації.
У перспективі саме збалансоване законодавство, яке одночасно унеможливлює схеми відмивання і гарантує права добросовісних користувачів, стане запорукою розвитку прозорого крипторинку в Україні.
(Поки оцінок немає) 
Loading... 
Медичне право 
