Спадщина тісно пов’язана з правом власності. Тому легко стає ґрунтом для правових спорів. Процедура ускладнюється ще більше, якщо спадкоємці проживають за кордоном або не є громадянами України.
Багато змін додає й воєнний стан. По-перше, він вплинув на правове регулювання спадкових процедур.
По-друге, призвів до масового виїзду українців за кордон. Звичною стала ситуація, коли одна частина сім’ї лишилися на батьківщині, а інша – будує нове життя за кордоном. В результаті навіть найближчі родичі можуть мати різні громадянства та проживати у різних країнах.
Пропонуємо розібратись як у воєнний час отримати спадщину в Україні, якщо ви іноземець або постійно проживаєте за кордоном.
Хто такі іноземці та нерезиденти за українським законодавством
Іноземець – це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином або підданим інших держав. Цей статус закріплено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.20211 р. № 3773-VI.
Проте наша стаття стосуватиметься не тільки іноземців, але й нерезидентів у цілому. Поняття «нерезидент» охоплює іноземців, осіб без громадянства та українців, які не проживають в Україні. Щоб вважатися нерезидентом достатньо мати офіційно зареєстроване місце проживання в іншій державі або перебувати в Україні менше ніж 183 днів на рік.
Що варто знати? Нерезиденти оформлюють спадщину за загальними правилами, проте з деякими нюансами. Правила нескладні: дотримуватися строків, зібрати всі документи, діяти в суворій послідовності.
Яким законодавством регулюється порядок спадкування
Спадкові правовідносини в Україні регулюються нормами Цивільного Кодексу (ЦК України).
Також можуть діяти норми інших нормативно-правових актів. Наприклад, щодо спадкової нерухомості, яка розташована в Україні. Стаття 71 Закону України «Про міжнародне приватне право»: спадкування нерухомого майна, що перебуває в Україні, регулюється правом України.
Це означає, що для успадкування нерухомості необхідно пройти процедуру, передбачену українським законодавством. Не має значення, де був складений заповіт або де проживав та помер спадкодавець.
І все ж спадкування з «іноземним елементом» потребує консультації юриста. Фахівець проаналізує ваші обставини та визначить чіткий порядок оформлення спадщини саме у вашому випадку.
Стадії оформлення спадщини нерезидентами
Як ми зазначали, спадкування – це послідовність дій. Тому важливо розуміти, з яких етапів складається цей процес. Умовно його можна розділити на 3 стадії: відкриття спадщини, її оформлення та отримання свідоцтво про право на спадщину. Розберемо кожну з них.
Відкриття спадщини
Спадщина відкривається в момент смерті спадкодавця. З цієї миті у спадкоємців виникає право активувати саму процедуру спадкування.
Все розпочинається з подання або відправлення заяви про прийняття спадщини нотаріусу. Якщо бажаєте відмовитися від спадкування, можна направити аналогічну заяву про відмову.
Подати заяву можна особисто або поштою. Якщо ви перебуваєте за кордоном, то спочатку завіряєте заяву у місцевого нотаріуса або в консульстві. Потім направляєте документ в Україну засобами поштового зв’язку.
Якому нотаріусу подавати заяву? Підійде будь-який нотаріус, що працює за місцем проживання померлого – місцем відкриття спадщини. Детальніше це питання розглянемо далі.
Окрім заяви, варто готувати документи, що підтвердять ваше право претендувати на спадкове майно. Зокрема, які закріплюють ваш родинний зв’язок із померлим.
Наводимо стандартний перелік документів:
- копія паспорта спадкоємця. Якщо це паспорт іноземної країни, то завірена нотаріально копія повинна містити переклад паспорта на українську мову;
- довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків РНОКПП (ідентифікаційний код). Ідентифікаційний код є обов’язковим документом для громадян України та іноземців. Виготовити його потрібно заздалегідь;
- свідоцтво про смерть спадкодавця. Якщо спадкодавець помер за кордоном, свідоцтво про смерть, видане іноземною державою, підлягає легалізації. Переклад свідоцтва на українську мову можна зробити в Україні. Тоді вам не треба буде легалізувати ще й переклад;
- заповіт, якщо він є. Подається в оригіналі. Якщо заповіт оформлювався в іноземного нотаріуса, то він підлягає легалізації та перекладу на українську мову;
- документи, які підтверджують родинні стосунки. Зазвичай потрібні, якщо спадкування йде за законом, а не за заповітом. Це свідоцтво про народження, усиновлення, шлюб тощо. Все залежить від ступеня спорідненості.
На основі заяви та документів нотаріус відкриває спадкову справу та видає Витяг про реєстрацію спадкової справи. Пам’ятайте, що усі документи необхідно легалізувати відповідно до норм міжнародного права, перекласти державною мовою та засвідчити нотаріально.
Строки прийняття спадщини у воєнний стан
Для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців. Він починається з часу відкриття спадщини. Якщо ваше право на спадкування залежить від того, чи приймуть спадщину інші родичі, строк змінюється. Він становить всього 3 місяці з моменту неприйняття спадщини іншими особами або відмови від неї (ст. 1270 ЦК України).
З початку війни законодавець зупинив перебіг 6-місячного строку до кінця дії воєнного стану. Проте з 29 червня 2022 року діють нові норми щодо строків оформлення спадщини у воєнний час.
Актуальні зміни встановила постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану». Зокрема, змінився п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
Тепер перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від неї зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Тобто до загального 6-місячного строку додається ще 4 місяці. Загалом на подання заяви у вас є 10 місяців.
У теорії все зрозуміло. Проте у практичному застосуванні виникли розбіжності. Зокрема, Верховний Суд не визнає нові правила та наполягає саме на 6-місячному строкові для прийняття спадщини.
Відповідна позиція ВС викладена у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2023 року у справі №676/47/21 (провадження №61-8014св22).
Так Верховний Суд вважає, що постанова КМУ суперечить ЦК України. Адже у жодному нормативно-правовому акті законодавець не передбачає такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини». Щобільше, жоден закон не дає можливості у постанові КМУ визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.
На думку Верховного Суду, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню. За таких умов надійніше дотримуватися 6-місячного строку.
До якого нотаріуса звертатися
За загальним правилом місцем відкриття спадщини є місце останнього проживання померлого. Альтернативним варіантом може бути місце розташування нерухомого майна спадкодавця. Якщо нерухомість відсутня, орієнтуватися варто на місцеперебування рухомого майна.
Водночас під час воєнного стану законодавець надав можливість звернутися до будь-якого нотаріуса на території України. Територіальна прив’язка до останнього місця проживання померлого наразі не діє.
Оформлення спадщини
На цьому етапі нотаріус перевіряє всі нюанси. Зокрема, права спадкодавця на майно, що передається у спадок. Для цього нотаріус може направляти запити до компетентних органів, щоб отримати інформацію про майнові права померлого. Це завжди потребує часу.
Щоб прискорити процедуру, краще самому подати нотаріусу всі наявні документи про право власності померлого на спадкове майно. Перелік може бути таким:
- документ, що засвідчує зміну прізвища. Для випадків, коли прізвище змінювалося після реєстрації шлюбу чи за інших обставин. Наприклад, документи про право на майно видавались на дівоче прізвище померлої, а заповіт вона склала вже з новим прізвищем після одруження;
- оригінали або дублікати правовстановлюючих документів на все успадковане майно. Нотаріус ставить відмітку на оригінал документа. Це означає зміну права власності на об’єкт чи його частину.
До правовстановлюючих документів належать: свідоцтво про право власності, договір дарування, купівлі-продажу, міни, свідоцтво про придбання з публічних торгів тощо.
У разі відсутності правовстановлюючих документів їх необхідно відновити. Це може також зробити будь-яка дієздатна особа на основі довіреності від спадкоємця. Якщо майно реєстрували в електронних реєстрах, то нотаріус може взяти інформацію звідти;
- експертна оцінка нерухомого майна, якщо спадкоємець зобов’язаний платити податок. Необхідно звернутись до сертифікованого експерта чи компанії. Важливо не гаяти часу. Документ про оцінку діє лише 6 місяців.
Якщо іноземець спадкуватиме нерухомість, то після отримання всіх документів він має сплатити податки. Без цього йому не видадуть свідоцтво про право на спадщину.
Спадкове майно оподатковується податком на доходи фізичних осіб – 18% від оціночної вартості майна. Від сплати цього податку звільняються лише особи першого та другого ступеня спорідненості.
Варто зазначити, що навіть якщо спадкоємець підпадає під категорію осіб, що звільняються від сплати такого податку, але він є нерезидентом, йому доведеться сплатити суму у 18% від оціночної вартості майна.
Також іноземні громадяни додатково оплачують військовий збір, який становить 1,5% від оціночної вартості майна. Сплатити податок на спадкове майно необхідно до видачі свідоцтва про право на спадщину або ж у день такої видачі.
Отримання свідоцтва про спадщину
Це фінальний реєстраційний етап. Варто знати, що нотаріус може виконувати функції державного реєстратора. Тож під час видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус може самостійно зареєструвати ваше право власності у Реєстрі речових прав. Ця дія є завершенням процедури спадкування. Після цього спадкоємець стає повноправним власником майна.
Ведення спадкових справ за довіреністю
Законодавство України дозволяє ведення спадкових справ довіреними особами спадкоємців. Найважливішим моментом є правильне оформлення довіреності.
Якщо українці можуть оформити довіреність у будь-якого нотаріуса України, то для осіб, які перебувають за кордоном, процес ускладнюється. Що їм потрібно зробити:
- оформити довіреність на людину, яка вестиме спадкову справу. Бажано довірити це адвокату, який знає всі тонкощі законодавства та інших юридичних процедур. Довіреність оформляється у нотаріуса іноземної держави або консулом посольства України в державі, де проживає спадкоємець;
- довіреність має бути перекладена українською мовою та легалізована – підтвердження дійсності цього документа;
- у тексті довіреності зазначаються дані спадкоємця та довіреної особи, а також детально прописуються її повноваження щодо оформлення спадщини. До обсягу повноважень слід ставитися серйозно. Відсутність деяких пунктів завадить в оформленні спадщини.
Попри воєнний стан, спадкові правовідносини повністю врегульовані у правовому полі. Водночас законодавство має властивість змінюватись з урахуванням умов сьогодення. Щоб успішно реалізувати свої спадкові права, вчасно зверніться до досвідченого адвоката. Фахівець врахує законодавчі новели та допоможе вам отримати своє без жодних юридичних проблем.
(5 оцінок, середнє 4,80 з 5)
Loading... 
Медичне право 
