Вже майже рік повноцінно функціонує система Електронний суд. Насправді функціонувати вона почала набагато раніше, проте основна маса користувачів почала використовувати Електронний суд систематично лише у жовтні 2023-го. Тоді законодавець ледь не примусово підняв всіх на цю сходинку еволюції національного судочинства, зробивши для цілого переліку суб’єктів реєстрацію в системі обов’язковою.
З того часу більшість юристів встигли оцінити всі переваги системи. Тепер повернутися до паперових позовів та клопотань, які відправлялись засобами поштового зв’язку або подавались до канцелярій судів, – це все одно, що почати набирати тексти процесуальних документів на друкарській машинці або писати від руки, як це робили ще три десятиліття тому.
Разом з тим, система досі має ряд недоліків і все ще продовжує вдосконалюватись. Серед іншого, є проблеми, які не пов’язані з самою системою, але унеможливлюють її використання. Перераховувати все ми не будемо, зупинимось на основних проблемах.
Шаблони документів
Перш за все, хотілося б звернути увагу на шаблони документів. Спочатку це був хаотичний набір процесуальних документів, користуватися якими було зовсім незручно з огляду на їх недосконалість у певному функціоналі. У кінцевому підсумку, юристи почали в більшості випадків використовувати для формування документів єдиний шаблон – «Заява», куди втискали і позовні заяви, й апеляційні скарги, і клопотання і багато іншого.
Наразі ситуація набагато краща. Необхідний функціонал, якого не було ще кілька місяців тому, поступово додається. Багатьма шаблонами вже можна повноцінно користуватись.
Технічні проблеми
Ще одна проблема – часті перебої в роботі Електронного суду. Адвокати стикаються з тим, що по кілька годин не можуть увійти до системи, сформувати та відправити процесуальний документ. Система просто «висить», або ведуться технічні роботи. Під час формування електронного документу система інколи самостійно виходить з облікового запису користувача.
Під час написання цієї статті система Електронний суд близько тридцяти хвилин не працювала. Анімація жовтої шестерні, що обертається на сірому фоні, стала серед юристів тригером та символом розчарування, безвиході та гальмування прогресу. Але згадаймо жовтень і листопад 2023 року, коли в пікові години навантаження система просто «висіла». Ситуація набагато покращилась і сподіватимемось, що покращуватиметься й надалі. Все ж таки «бекендери» не сидять, склавши руки.
Людський фактор
Наступне питання, на яке потрібно звернути увагу, – це саме той випадок, коли проблеми в користуванні системою Електронний суд не пов’язані з недоліками самої системи. Проблема полягає в недостатній кількості людських ресурсів в судах для забезпечення надання доступу учасникам до матеріалів справ в електронному вигляді. Іншими словами, окремі суди просто не завантажують в систему скановані копії документів, пояснюючи це тим, що в них немає людей та часу, щоб все це сканувати та завантажувати. Тому вам просто пропонують приїхати до суду та ознайомитись з матеріалами на місці. Все б нічого, але коли йде мова про поїздку в іншу область, то перспектива не дуже приємна. Більше того, доводиться їхати самому адвокатові, оскільки помічникам для ознайомлення матеріали справи не завжди надають.
З огляду на такий стан справ в судах, мета електронного судочинства ще не скоро буде досягнута.
Недостатність фінансування
Наступна серйозна проблема, яку необхідно виділити, також пов’язана не з недоліками системи, а з недостатнім фінансуванням судів. Зайдемо здалеку і заліземо до суддівської кишені шляхом аналізу статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Станом на 2024 рік – це більше 90 000 грн на місяць. У суддів апеляційних судів та Верховного Суду розмір посадового окладу набагато вищий. До цього ще додаються:
- регіональні коефіцієнти (велике місто – багато справ),
- доплати за вислугу років,
- доплати за наукові ступені,
- доплати за доступ до державної таємниці і так далі.
Таким чином, розмір посадового окладу судді, наприклад, суду апеляційної інстанції у місті Києві може становити 180-200 тис грн. Вважаю, це справедливою оплатою праці суддів, з огляду на колосальне навантаження від кількості справ, які їм доводиться розглядати за короткий період часу.
До чого це все? До того, що поряд з можливістю забезпечити належну оплату праці суддів, чомусь не вдається віднайти кошти на нормальне матеріально-технічне забезпечення роботи самих судів. Зокрема, помічники, секретарі та й самі судді окремих судів скаржаться елементарно на недостатню кількість паперу, зношені принтери та незаправлені картриджі до них.
Все це призводить до того, що після подання позову чи іншого процесуального документу через систему Електронний суд учасникам справи, на прохання працівників суду, доводиться дублювати подані документи в паперовому вигляді.
Більш того, окремі суди залишають позовні заяви без руху лише на тій підставі, що вони подані не в паперовому, а в електронному вигляді. Суди пропонують усунути недоліки, шляхом подання позовної заяви в паперовій формі.
Як приклад, можемо привести ухвалу від 8 квітня 2024 року у справі № 320/13694/24, а також відносно свіжу ухвалу від 6 серпня 2024 року. Суди у наведених ухвалах зазначають, що документи подаються до суду у паперовій формі внаслідок неналежного фінансування судів. При цьому, вказують на загальновідомість даного факту попри те, що більшість судів все ж таки приймають подані документи у електронному вигляді і жодних вимог про подання у паперовій формі не висувають, не говорячи вже про залишення без руху.
Таким чином, законність залишення поданих заяв без руху на підставі подання їх через систему Електронний суд під великим сумнівом.
Разом з тим, з такої різниці в датах наведених ухвал робимо висновок про системність проблеми і про її невирішення до цього часу. Ба більше, проблема навряд чи буде вирішена до кінця року, оскільки для її ефективного вирішення потрібно прийняти держбюджет на 2025 рік. Враховуючи те, що країна перебуває в стані війни, пріоритети по фінансуванню поки що продовжуватимуть надаватись іншим сферам.
Враховуючи це, потрібно все ж зважати на ситуацію з матеріально технічним забезпеченням, а також з документальним навантаженням окремих судів, приміщення яких інколи нагадують сталагмітові печери із стосів паперових справ. Пам’ятаймо, що це тимчасово і певний час допустимо йти на компроміс.
Дії учасників процесу
Крім проблем, окремо хотілося б нагадати, що законодавці в червні 2023 року доповнили процесуальні кодекси рядом норм, які врегульовують дії учасників процесу при взаємодії з Електронним судом.
Деякі юристи ще й досі не в повній мірі використовують надані можливості та переваги. До прикладу, тепер при поданні документів до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, учасник справи, який не є суб’єктом владних повноважень, звільняється від обов’язку надсилання копій документів учаснику справи, який зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його.
Таким чином, законодавець правомірно перекладає проблеми за наслідками невиконання вимог закону на особу, яка такі вимоги порушила. Одночасно це позбавляє учасника справи, який діє добросовісно, від необхідності вирішувати такі проблеми за порушника.
Попри цю норму, багато хто діє за старою звичкою – відправляє учаснику копії документів поштою, сканує докази направлення та додає їх до електронного позову, а цього можна не робити. Економія часу та матеріальних ресурсів. Ще раз звертаю увагу, що дане правило діє лише щодо направлення документів особам, які були зобов’язані були зареєструвати електронний кабінет.
Момент вручення документа
Ще одна норма, на яку хотілося б звернути увагу, стосується часу вручення судового рішення. Деякі юристи скаржились, що судові рішення надходять до електронного кабінету в п’ятницю після закінчення робочого часу.
Раніше можна було просто не отримувати паперового листа, отримавши його в понеділок і запустивши таким чином строк на оскарження. Наразі ж дехто помилково починає рахувати строк на оскарження з наступного дня – суботи.
Варто звернути увагу на норму, яка є і в ЦПК України, і в ГПК України і в КАС України. Так, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Отже, судове рішення, яке надійшло в п’ятницю після 17 години, вважається врученим в понеділок.
У цій ситуації раджу також перевіряти картку руху документу, оскільки зазначений в ній час не завжди відповідає фактичному часу надходження процесуального документу до електронного кабінету.
Порада наостанок: налаштуйте надходження сповіщень на електронну пошту, яка прив’язана до мобільного телефону. Так вам не доведеться постійно перевіряти свій електронний кабінет. Ви завжди знатимете про надходження нового повідомлення до електронного кабінету, навіть о третій годині ночі.
Загалом Електронний суд, попри всі його недоліки, які, зауважимо, поступово виправляються, в рази полегшив життя юристів. Подати документ до суду, не встаючи з офісного стільця, ознайомитись з матеріалами справ без візиту до суду – це новий виток в розвитку національного судочинства і великий крок вперед. Щодо «багів» системи, недостатності фінансування, то з роками все це відшліфується, відпрацюється та вирішиться. Тож, продовжимо користуватись системою та спостерігатимемо за її вдосконаленням.
(5 оцінок, середнє 4,80 з 5)
Loading... 
Медичне право 
