Провели тендер, уклали договір з переможцем, отримали необхідні товари, роботи та послуги. Так виглядає ідеальний сценарій публічних закупівель. Часто цю ідилію «псують» порушення збоку учасників та замовників тендеру, неправомірні рішення АМКУ та ДАСУ, непорозуміння під час укладення чи виконання угоди. Тоді поновлювати справедливість доводиться в суді.
З цієї статті ви дізнаєтесь, у яких випадках сторони закупівель можуть захистити свої інтереси в судовому порядку.
Які суди розглядають спори, пов’язані з публічними закупівлями
Коли стає зрозуміло, що судових баталій не уникнути, виникає перше питання: до якого суду варто звертатися? Відповідь залежить від того, з якої підстави виник спір та хто є його сторонами. Можливий один із двох варіантів:
- адміністративний суд – якщо стороною конфлікту є орган державної влади чи місцевого самоврядування як суб’єкт владних повноважень щодо організації та проведення тендеру. Наприклад, Антимонопольний комітет зобов’язує вас, як замовника, скасувати рішення про обрання переможця закупівлі. Але ви не згодні з доводами АМКУ. У цьому випадку для оскарження слід звертатися до адміністративного суду;
- господарський суд – якщо спір виникає між замовником та переможцем тендеру щодо укладення та виконання договору про закупівлю. У цих ситуаціях подати позов до господарського суду також може прокурор в інтересах держави.
Далі розглянемо детальніше, з яких підстав сторони тендеру звертаються до судів та які способи захисту прав вони використовують.
Адміністративна юрисдикція та публічні закупівлі
Найчастіше адміністративні суди розглядають позови щодо оскарження рішень АМКУ та висновків Державної аудиторської служби (ДАСУ), які стосуються конкретних публічних закупівель.
Антимонопольний комітет – це основний орган адміністративного оскарження порушень під час тендеру. До нього звертаються учасники закупівель, коли хочуть поскаржитися на несправедливі вимоги у тендерній документації, необґрунтоване відхилення пропозиції та незаконне обрання переможця.
Детальніше про те, як поновити свої інтереси за допомогою АМКУ, ми писали у цій статті.
Тож нерідко АМКУ застосовує заходи впливу саме на замовника. Якщо останній вважає таке рішення неправомірним, він може оскаржити його у судовому порядку. Варто знати наступне:
- рішення АМКУ можна оскаржити до Київського окружного адмінсуду;
- строк оскарження становить 30 днів з моменту його оприлюднення в електронній системі закупівель (ЕСЗ);
- спосіб захисту прав (вимога у позові) – у цілому або частково визнати протиправним рішення АМКУ та скасувати його.
Ще одна поширена категорія адмінспорів у публічних закупівлях – оскарження висновку ДАСУ. Держаудит служба проводить моніторинг процедури тендерів та публікує відповідний висновок. У цьому документі ДАСУ може зафіксувати порушення процедури та зобов’язати замовника їх усунути. Крім того, за результатами моніторингу служба може ініціювати притягнення посадових осіб замовника до адміністративної відповідальності за ст. 164-14 КУпАП.
Як оскаржити висновок ДАСУ:
- позов слід подавати до окружного (місцевого) адміністративного суду за місцеперебуванням позивача;
- строк оскарження – 10 робочих днів з моменту опублікування висновку в ЕСЗ;
- що вимагати – визнати висновок протиправним повністю чи частково та скасувати його.
Якщо ж ДАСУ ініціювало притягнення посадовців замовника до адміністративної відповідальності, а місцевий адмінсуд виніс відповідну постанову – її можна оскаржити в апеляції. Скаргу необхідно подати протягом 10 днів з моменту винесення постанови до відповідного міжтериторіального апеляційного адмінсуду.
Господарська юрисдикція та публічні закупівлі
Коли відносини сторін тендеру переходять у господарську площину, спори між ними має вирішувати відповідний місцевий господарський суд. Найчастіше він розглядає справи пов’язані з укладенням та виконанням договору про публічні закупівлі та оскарженнями тендеру після підписання угоди з переможцем.
Звернутися із позовом до господарського суду можуть замовник, переможець, учасники закупівель та прокурор в інтересах держави. Строк для подання позову становить 3 роки з моменту, коли позивач дізнався про можливе порушення своїх прав або інтересів держави.
Що можна оскаржити у господарському суді:
- укладення договору з особою, яка не мала права бути стороною такої угоди – наприклад, виконання договору потребує ліцензії, а у переможця торгів цей документ зупинено чи анульовано;
- внесення змін до істотних умов договору, якщо це порушує законодавство про публічні закупівлі;
- незаконне збільшення суми угоди;
- укладення договору, який має ознаки недійсності або нікчемності.
У позові можна вимагати розірвання договору, зміни його умов, визнання його недійсним. Щоб ваш позов був результативним, слід ретельно підбирати способи захисту прав. Насамперед необхідно визначити, чи дійсно господарський спір призведе до поновлення ваших інтересів. Адже в іншому випадку, суд відмовить у ваших вимогах.
Компанія «М» брала участь у тендері. Замовник відхилив її пропозицію та обрав іншого переможця. Коли сторони вже уклали договір про закупівлю, компанія «М» звернулася до господарського суду з вимогами визнати недійсними результати тендеру та укладеного договору.
Справа дійшла до Верховного Суду, який остаточно відмовив компанії в її вимогах. Суд зазначив, що оскарження закупівлі в господарському суді не призведе до поновлення інтересів позивача.
Адже компанія не довела, яке її право було порушено та як саме позовні вимоги можуть його поновити. Суд зробив висновок, що подібне оскарження має формальний характер та не призведе до реальних результатів.
Компанія витратила ресурси на судовий спір, але не отримала жодної користі.
Інколи до господарського суду звертається прокурор в інтересах держави. Зазвичай, для сторін угоди це стає неприємним сюрпризом. Приводом для позову можуть бути зміни до договору про публічні закупівлі, які можуть потенційно порушувати законодавство. На практиці це призводить до багатьох спірних ситуацій.
Прокурор звернувся із позовом до господарського суду, де вимагав визнати недійсними додаткові угоди до договору про закупівлю газу. Внаслідок цих угод ціна на газ збільшилася на 61%. Водночас за законом збільшувати ціну товару можна лише в межах 10% від початкової ціни.
Підприємство-переможець тендеру обґрунтувало зміни до договору загальним підвищенням цін на газ. На підтвердження цього компанія надавала листи та довідки з Торгово-промислової палати України.
Проте суд ще раз наголосив, що 10% – це максимальний ліміт щодо зміни ціни договору. Підвищення ціни на 61% нівелює результати торгів. Тож подібні додаткові угоди порушують закон та визнаються недійсними. Крім того, суд зазначив, що в самому договорі необхідно обов’язково передбачати порядок зміни його умов.
Якщо ви проводите публічні закупівлі або берете в них участь, будьте готові до несподіванок. Тендерне законодавство містить безліч нюансів. Нерідко навіть досвідчені замовники та учасники змушені оскаржувати порушення або захищатися від претензій інших. Тому радимо залучити кваліфікованих адвокатів, які знаються на тонкощах закупівель та допоможуть вам досягти бажаного результату.
(5 оцінок, середнє 4,80 з 5)
Loading... 
Медичне право 
