Тимчасове вилучення майна: підстави та наслідки

• Що таке тимчасове вилучення майна: сутність, наслідки, проблеми
•  Яке майно може бути вилученим
• Як діяти в разі тимчасового вилучення майна
• Що говорить практика ЄСПЛ

Обшук на підприємстві або вдома – це завжди стрес. Неприємна процедура, що тягне за собою відчутні наслідки. Зокрема, тимчасове вилучення майна. «Забрати» можуть будь-що: техніку, документи, гроші.

Як захистити свої права та повернути майно? У цій статті розберемо правила тимчасового вилучення майна та аргументи для його оскарження.

Що таке тимчасове вилучення майна: сутність, наслідки, проблеми

Під час обшуку слідчий або прокурор мають право тимчасово вилучати речі або документи, що мають значення для кримінального провадження (ч. 7 ст. 236 КПК України). Ключове слово «тимчасово». В ідеалі майно вилучають на короткий строк до вирішення питання про його арешт.

Тож вилучення завжди має один з двох наслідків:

• арешт майна. Мета цього заходу забезпечити збирання та збереження доказів, подальше відшкодування шкоди, конфіскацію майна;
• повернення вилучених речей власникові. Для цього потрібно переконати суд у недоцільності арешту майна. У вас буде така можливість під час розгляду клопотання слідчого в судовому засіданні.

Звідси випливає перше правило. Як тільки майно вилучили, готуйтеся до того, що правоохоронні органи неодмінно звернуться до суду з клопотанням про арешт такого майна –  шукайте підстави для заперечення та оскарження. Часто аргументом стають порушення процедури з боку правоохоронців. На практиці буває наступне:

• порушують строки звернення з клопотанням про арешт. Цим «затягують» вилучення на невизначений час;
• вилучають майно, що належить третій особі – не фігуранту справи;
• вилучають речі, які не мають зв’язку з кримінальним провадженням.

Хороша новина: вилучення майна чітко регулюється КПК України. Досвідчений адвокат швидко виявляє порушення процедури. Він керується актуальною судовою практикою, тож знайде найкращий шлях для поновлення ваших прав.

 Яке майно може бути вилученим

Чи дійсно правоохоронці можуть вилучити будь-яке майно? Згідно положень кримінального процесуального законодавства лише те майно, щодо якого є достатні підстави вважати, що воно пов’язане зі вчиненням злочину. Хоча на практиці нерідко  трапляється, що вилучають будь-яке майно, що знаходиться в приміщенні де проводиться обшук.  Так, за правилами ч. 2 ст. 167 КПК України вилучити можна, документи, гроші та будь-яке інше майно, якщо воно:

• є засобом чи знаряддям вчинення злочину або зберігає на собі його сліди. Це може бути зброя, техніка, отрута, рукавички, маски тощо. А також предмети, де можуть бути відбитки пальців, залишки крові чи інших речовин;
• використовувалося для схиляння людини до вчинення злочину, фінансування чи забезпечення такого вчинення, винагороди за нього;
• є предметом злочину;
• одержане внаслідок вчинення злочину. Або ж є доходами від його здійснення чи майном, в яке ці доходи були перетворені.

Зв’язок вилученого майна з конкретним злочином має довести орган досудового розслідування. Відповідні аргументи слідчий наводить у клопотанні про арешт. Це один з аспектів, які потрібно врахувати під час заперечення вимог слідчого та оскарження арешту.

Як діяти в разі тимчасового вилучення майна

Якщо ваші речі тимчасово вилучили, наступний крок – це підготовка заперечень на клопотання слідчого про арешт майна. На що варто звернути увагу:

• дотримання строків подання клопотання – після обшуку слідчий має звернутися з клопотанням про арешт не пізніше 48 годин. Якщо він цього не зробив, майно має бути негайно повернене власникові;
• дотримання строків розгляду клопотання – суд має постановити ухвалу про арешт майна не пізніше 72 годин з дня надходження клопотання. Інакше – негайне повернення майна;
• підстава, мета, обґрунтування арешту майна – слідчий має довести законність і доцільність обмеження ваших прав.

Окрім того, слід підготувати аргументи «проти», які можна заявити під час розгляду питання про арешт. Орієнтуйтеся на те, що має врахувати суд:

• правову підставу для арешту майна – чи відповідає це обмеження закону;
• можливість використання вилучених речей як доказ – яке значення майно має для кримінального провадження;
• розумність та співрозмірність – як корелює обмеження ваших прав із завданнями кримінального провадження;
• наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Що ще важливо знати? Навіть у разі задоволення клопотання суд має застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Це не має призводити до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Але й це не гарантує, що «битва виграна». На практиці часто зустрічається бездіяльність органів досудового розслідування, що полягає в неповерненні вилученого майна. В такому випадку мінімум вам доведеться окремо звертатися до слідчого з «проханням» повернути ваші речі. В гіршому випадку допоможе скарга на дії чи бездіяльність слідчого в порядку ст. 303 КПК України.

Що говорить практика ЄСПЛ

Усталена практика ЄСПЛ, сформувала чітку позицію щодо недопустимості безпідставного втручання державного органу у право на мирне володіння особи майном.

Основна позиція Суду – недопустимість безпідставного втручання держави у право на мирне володіння майном. На чому наголошує Суд:

• володіння майном повинно бути законним. Це вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

Рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, «Кушоглу проти Болгарії» заява N 48191/99, пп. 49 – 62, від 10 травня 2007 року), «Іатрідіс проти Греції»  [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II;

• позбавлення права власності можливе лише «на умовах, передбачених законом». Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішення у справах «Бакланов проти Російської Федерації» від 09.06.2005 року, «Кушоглу проти Болгарії», від 10.05.2007 року, «Фрізен проти Російської Федерації» від 24.03.2005 року, «Антріш проти Франції» від 22.09.1994 року)

• важливо дотримати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції”, пп. 69 і 73, Series A N 52.

Якщо вам потрібна допомога у поверненні вилученого майна, звертайтеся до кваліфікованих адвокатів. Один із напрямків роботи Mitrax – це захист та представництво у кримінальному провадженні. Почніть з юридичної консультації. Отримайте надійну підтримку адвоката та вчасні ефективні рішення.