Процесуальні строки у воєнний час

• Що таке процесуальні строки та як вони діють у воєнний стан
• Поважність причини пропуску або як поновити строки

Доволі часто, а особливо у воєнний час, в учасників процесу виникають питання: «Що робити у випадку пропущення процесуального строку на вчинення певної дії чи подання якогось документу, встановленого законом та/або судом?”, «Чи підлягають поновленню такі строки?», «У яких випадках?».

Як адвокат, останнім часом все частіше стикаюся з наступною ситуацією. Клієнт при первинній консультації або при подальшому супроводі його судових процесів просить подати позовну заяву, клопотання, апеляційну скаргу тощо після того, як всі можливі процесуальні строки минули. При цьому документ чи інша процесуальна дія з відповідних причин вчинені не були. На переконання клієнта, сам факт введення в Україні воєнного стану вже є достатньою підставою для поновлення процесуальних строків, але чи дійсно це так?

У цій статті розберемося, що відбувається з процесуальними строками у воєнний час, які підстави поновлення таких строків та яку позицію з цього питання має Верховний Суд.

Що таке процесуальні строки та як вони діють у воєнний стан

Процесуальні строки – це встановлені законом або судом проміжки часу для вчинення певних процесуальних дій учасниками процесу та судом.

Перш за все, хочу зазначити, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.

Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та всі подальші, стосуються лише введення воєнного стану в Україні. Будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить. Зміни в частині процесуальних строків процесуального законодавства не вносились. Воєнний стан не зупинив перебіг процесуальних строків звернення до суду.

Звичайно, введений в Україні воєнний стан ускладнив, а подекуди унеможливив, повноцінне функціонування суб’єктів господарювання, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Поважність причини пропуску або як поновити строки

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема:

• територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування;
• місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території;
• посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу;
• тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку;
• наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку;
• поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску);
• інші доречні обставини (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2024 року по справі № 440/15583/23).

Процесуальне законодавство не містить виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущених процесуальних строків.

Повертаючись до наведеної вище постанови Верховного Суду, варто звернути увагу, що однією із сторін процесу була військова частина, яка, обґрунтовуючи поважність пропущення строку на апеляційне оскарження, посилалася на введення в Україні воєнного стану, здійснення нею заходів і функцій, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, виконання особовим складом військової частини бойових (спеціальних) завдань.

Незважаючи на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив військовій частині у відкритті апеляційного провадження, оскільки відповідач (військова частина) не навів достатніх обґрунтувань та не надав допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Це вкотре підтверджує, що навіть у воєнний час необхідно пам’ятати, що процесуальне законодавство передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.08.2024 року по справі № 460/24751/23 визначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Докази понесення учасником процесу прямих негативних наслідків у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, що вплинуло на неможливість подання певного документу чи вчинення якоїсь процесуальної дії у встановлений строк бажано повинні бути оформлені у письмовому вигляді. Це може бути, наприклад, акт про пожежу, акт про знищення/знесення майна тощо (в залежності від кожного конкретного випадку).

Безумовно, що воєнний стан в Україні створює об`єктивні перешкоди для реалізації своїх прав на судовий захист. Проте, в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені (Постанова Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі №  755/141/19).

Водночас, Верховний Суд в своїй Постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, як вбачається з наведеного в статті, сам факт дії воєнного стану на території України не є перешкодою для здійснення правосуддя та, відповідно, не є безумовною підставою для поновлення пропущених процесуальних строків. Водночас слід враховувати те, що поновлення строків із підстав, пов’язаних із повномасштабним вторгненням, потребують насамперед ті учасники процесу, які внаслідок зазначеного були позбавлені можливості у встановлений строк реалізувати свої процесуальні права.