Посварилися в соцмережах, обмінялися «компліментами», заблокували один одного. Так закінчується більшість онлайн-конфліктів. Гірше, коли суперечка переростає у поширення образ та наклепів, які шкодять вашій репутації.
Донедавна вважалося, що законно покарати «хейтера» з Інтернету майже неможливо. На щастя, це не так. У цій статті ви дізнаєтеся, як захистити свої права, якщо вас ображають в онлайні.
Що саме є приводом для захисту честі, гідності та ділової репутації у суді
«У нас свобода слова», «це моя думка», «маю право говорити». Зазвичай саме так люди аргументують свою нестриманість у коментарях. Але право на свободу слова не виправдовує порушення прав на повагу до честі й гідності. Як знайти між ними баланс?
Насамперед варто знати, за які саме слова можна притягнути до відповідальності. Адже не кожне негативне висловлювання є підставою для судового спору. Опонента можна покарати за поширення саме недостовірної інформації на вашу адресу. Розберемося, що відрізняє наклеп від неприємної критики.
Що вважається недостовірною інформацією
Мова йде про відомості, які не відповідають дійсності або неправдиво викладені – містять перекручену чи неповну інформацію. Велике значення має форма висловлювання. Це має бути не просто особиста оцінка, а фактичне твердження.
Невдоволений пацієнт у відгуку про лікаря пише, що той «купив свій диплом». По суті людина стверджує факт – конкретний лікар практикує без належної освіти. Якщо це не відповідає дійсності, інформація є недостовірною. Лікар має право звернутися за захистом своїх прав.
Якщо людина нічого не стверджує, а висловлює лише особисту оцінку – це оціночне судження. Воно не містить фактичних даних та ґрунтується на суб’єктивних відчуттях. По суті, це та сама особиста думка, яку людина може вільно транслювати. За законодавством України ніхто не несе відповідальності за оціночні судження (ЗУ «Про інформацію» ч. 2 ст. 30).
Уявімо, що невдоволений пацієнт написав: лікар поставився до мене байдуже, не приділив достатньо уваги та не виявив співчуття. Скоріше за все, таке твердження не можна вважати фактом. Адже воно містить особисту оцінку, яка базується на відчуттях людини. «Покарати» за таке оціночне судження не вийде.
Спростування недостовірної інформації та інші способи захисту від наклепу
Поширення чуток в Інтернеті можна зупинити двома шляхами: самостійно та через суд.
Для першого варіанту необхідно точно знати, хто ваш кривдник. Адресуйте йому письмову претензію з вимогою припинити поширення наклепів та спростувати їх. Зазначте, які саме права та норми законодавства порушує людина. Розпишіть наслідки, що її очікують. Такий документ можна також відправити адміністратору чи власнику сайта, де опубліковано матеріал.
Зазвичай офіційна претензія зменшує віру опонента у його безкарність. Щоб правильно обґрунтувати ваші вимоги, краще звернутися до адвоката.
Як бути, якщо претензія не спрацювала? Тоді можна одразу перейти до другого варіанту та скласти позовну заяву про захист честі, гідності та ділової репутації.
Що можна вимагати від суду:
- спростування неправдивих відомостей. Це має зробити їхній автор на тому ж ресурсі, де вони опубліковані;
- визнати факт недостовірності інформації. Якщо відповідач невідомий, то дати спростування наклепу зможете ви самі, спираючись на судове рішення;
- вимагати компенсації матеріальної та (або) моральної шкоди, завданої діями кривдника.
До кого можна пред’явити позов про захист честі та гідності? У цих справах може бути декілька відповідачів. Як правило, це автор матеріалу та власник вебсайту, де опублікована інформація. Якщо інформацію поширювали анонімно, то відповідати буде тільки власник ресурсу.
Як встановити кому належить сайт? Ці відомості можна витребувати за допомогою адвокатського запиту або ухвали суду. Дані має надати організація, що реєструє доменні назви та адрес українських вебсайтів. Зокрема, такою організацією є «Український мережевий інформаційний центр».
Як обґрунтувати факт наклепу та завдану шкоду
Умовно позов про захист честі та гідності складається з чотирьох важливих елементів. Кожен з них ви маєте розкрити та підкріпити доказами. Щоб суд задовольнив ваші вимоги, у позові необхідно обґрунтувати наступне:
- факт поширення інформації. Спосіб такого розповсюдження не має значення. Достатньо, щоб про ці відомості дізналася хоча б одна людина;
- зв’язок цих даних з вами. Необхідно довести, що інформація стосується саме вас;
- недостовірність відомостей. Варто обґрунтувати, в чому саме вони не відповідають дійсності;
- завдана шкода. Вона може полягати у порушенні вашого права на повагу до честі й гідності, або у матеріальних збитках чи моральних стражданнях.
Які докази поширення недостовірної інформації необхідно зібрати? Насамперед це копія, скриншот або роздруківка вебсторінки з публікацією. Також важливо надати суду посилання на сторінку для її перегляду в оригіналі.
Крім того, частим доказом стає лінгвістична експертиза на замовлення позивача. Зокрема, експерт встановлює, чи містить висловлювання негативну інформацію, оціночні судження та вказівку на конкретну людину.
Якщо заявляєте вимоги про компенсацію моральної шкоди, її наявність та розмір можна обґрунтувати так:
- показання свідків, що розкажуть про ваш емоційний стан та його прояви після публікації наклепу;
- довідка від лікаря, яка фіксує погіршення вашого стану здоров’я;
- чеки за ліки, консультації психолога тощо.
Ефективний захист честі та гідності в Інтернеті – це кропітка робота. Адже успіх на 90% залежить від доказової бази, яку ви сформуєте. Будь-який коментар чи публікацію можна швидко видалити, а профіль у соцмережах – закрити. Тож у цій категорії справ треба вчасно та правильно фіксувати докази.
Надійніше довірити це досвідченому адвокатові. Фахівець коректно збере необхідні матеріали, складе переконливий позов та ефективно захистить вашу позицію в суді.
(5 оцінок, середнє 4,80 з 5)
Loading... 
Медичне право 
